ѕодаткова та бюджетна пол≥тика

ѕодаткова та бюджетна пол≥тика

«агальнов≥домо, що одн≥Їю з причин кризового стану ¤к економ≥ки в ц≥лому, так ≥ р≥вн¤ житт¤ окремого прац≥вника Ї надм≥рний податковий тиск. “ому значн≥ зусилл¤ ‘ѕ” були спр¤мован≥ на реформуванн¤ податковоњ системи ¤к найважлив≥шоњ умови виживанн¤ в≥тчизн¤ного виробника та, в к≥нцевому рахунку, кожного украњнського громад¤нина.

ƒ≥њ профсп≥лок концентрувалис¤ на внесенн≥ зм≥н до законодавства, опрацюванн≥ державних програм, переговорах з ур¤дом та роботодавц¤ми. ќсновний упор робивс¤ на необх≥дност≥ переносу акцент≥в в податков≥й пол≥тиц≥ в≥д ф≥скального до стимулюючого.

ќбТЇднавши своњ зусилл¤ з онфедерац≥Їю роботодавц≥в профсп≥лки домоглис¤ скасуванн¤ окремих УнадуманихФ податк≥в, зокрема в≥драхувань до ≥нновац≥йного фонду та гербового збору. ўе одн≥Їю перемогою стала в≥дмова в≥д вилученн¤ до бюджету частини амортизац≥йних в≥драхувань, що дозволило п≥дприЇмствам зб≥льшити своњ ф≥нансов≥ ресурси.

Ќа вир≥шенн¤ проблеми надм≥рного оподаткуванн¤ спр¤мован≥ й норми √енеральноњ угоди на 2002-2003 роки, ¤к≥ передбачають зниженн¤ базових ставок основних податк≥в. ¬ грудн≥ 2002 року ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла закон, ¤ким передбачено зниженн¤ ставки податку на прибуток з 1 с≥чн¤ 2004 р. з 30% до 25%.

«авд¤чуючи жорстк≥й ≥ посл≥довн≥й боротьб≥ ‘ѕ” за погашенн¤ заборгованост≥ за виконан≥ на замовленн¤ держави роботи, вдалос¤ примусити ур¤дову сторону не т≥льки провести рев≥з≥ю ц≥Їњ заборгованост≥, але й вз¤ти зобовТ¤занн¤ за √енеральною угодою щодо њњ погашенн¤ за затвердженим граф≥ком. ≤ вже за дес¤ть м≥с¤ц≥в 2002 року п≥дприЇмства отримали майже 121,5 м≥льйони гривень в рахунок погашенн¤ борг≥в.

ѕроте не вс≥ питанн¤ вдаЇтьс¤ розвТ¤зати, ≥ часто не з вини профсп≥лок. Ќастав час суттЇво п≥двищувати р≥вень взаЇмод≥њ соц≥альних партнер≥в та посилювати њх в≥дпов≥дальн≥сть за вз¤т≥ на себе зобовТ¤занн¤, оск≥льки поки що непоодинок≥ випадки, коли програмн≥ документи, ¤к≥ розробл¤Ї ”р¤д, не враховують нав≥ть норм √енеральноњ угоди, не кажучи про ≥нш≥ домовленост≥.

як в≥домо, держава багат≥Ї коли багат≥ють њњ громад¤ни. ј р≥вень реальних доход≥в населенн¤ залежить не т≥льки в≥д розм≥р≥в зароб≥тноњ плати та ≥нших надходжень, але й в≥д р≥вн¤ оподаткуванн¤ цих доход≥в. ”св≥домлюючи це, ‘ѕ” доклала багато зусиль дл¤ п≥двищенн¤ реальних доход≥в населенн¤, в тому числ≥ ≥ шл¤хом зниженн¤ р≥вн¤ њх оподаткуванн¤. “ак, в м≥жзТњзд≥вський пер≥од, не зважаючи на надзвичайний супротив ур¤ду, профсп≥лки домоглис¤:

- в≥дновленн¤ п≥льги з оподаткуванн¤ матер≥альноњ допомоги, приз≥в, подарунк≥в в межах прожиткового м≥н≥муму на працездатну особу;

- зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ ѕƒ¬ та прибутковим податком новор≥чних подарунк≥в дл¤ д≥тей;

- зменшенн¤ сукупного оподатковуваного доходу на суму нарахованих страхових внеск≥в на випадок безроб≥тт¤ дл¤ визначенн¤ сум прибуткового податку;

- скасуванн¤ обмежень на наданн¤ неоподатковуваноњ допомоги на похованн¤.

¬ результат≥ вдалос¤ зберегти м≥льйони гривень в кишен¤х наших член≥в профсп≥лок.

ќкремо хот≥лос¤ б зупинитис¤ на проблем≥ справл¤нн¤ прибуткового податку з громад¤н та, зокрема, розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму.

ѕрофсп≥лки ц≥леспр¤мовано домагаютьс¤ в≥д державних орган≥в визнанн¤ того, що сьогодн≥шн≥й розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму
17 гривень Ц це нац≥ональна ганьба, ¤ку необх≥дно найскор≥ше л≥кв≥дувати. ≤ дл¤ цього Ї достатнЇ правове п≥дірунт¤: онституц≥¤ ”крањни гарантуЇ, що кожний њњ громад¤нин маЇ право на достатн≥й життЇвий р≥вень, а «акон ”крањни Уѕро державн≥ соц≥альн≥ стандарти та державн≥ соц≥альн≥ гарант≥њФ визначаЇ неоподатковуваний м≥н≥мум доход≥в громад¤н державною соц≥альною гарант≥Їю, розм≥р ¤коњ не може бути нижчим за прожитковий м≥н≥мум.

ƒл¤ реал≥зац≥њ цього права ‘ѕ” було зд≥йснено низку заход≥в:

- через народного депутата ”крањни ќ.—то¤на до ¬ерховноњ –ади ”крањни подано проект «акону ”крањни Уѕро зб≥льшенн¤ неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤нФ, ¤кий передбачаЇ встановленн¤ розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму на р≥вн≥ прожиткового м≥н≥муму. ƒаний законопроект схвалено ом≥тетом ¬–” з питань соц≥альноњ пол≥тики та прац≥ ≥ рекомендовано врахувати його положенн¤ при п≥дготовц≥ на друге читанн¤ проекту «акону Уѕро податок на доходи ф≥зичних ос≥бФ. “акож у ¬ерховн≥й –ад≥ знаходитьс¤ розроблен≥ ‘ѕ” законопроекти про зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ доплат до пенс≥й до розм≥ру прожиткового м≥н≥муму та про зв≥льненн¤ в≥д податку на додану варт≥сть продажу пут≥вок на санаторно-курортне л≥куванн¤ ≥ в≥дпочинок;

- питанн¤ про п≥двищенн¤ розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н було предметом переговор≥в м≥ж профсп≥лками та ур¤дом при укладенн≥ √енеральноњ угоди на 1999Ц2000 роки, 2001 р≥к, та на 2002Ц2003 роки, проте щоразу це питанн¤ в≥дносилос¤ до розб≥жностей в звТ¤зку з категоричними запереченн¤ми ур¤ду;

- тактика д≥й профсп≥лок з ц≥Їњ проблеми опрацьовувалас¤ колег≥ально ѕрезид≥Їю ‘ѕ”, де було визнано неправом≥рн≥сть ≥снуючоњ практики справл¤нн¤ з громад¤н прибуткового податку й визначено подальш≥ д≥њ на поверненн¤ до законноњ практики;

- проведено кругл≥ столи за участю народних депутат≥в ”крањни, представник≥в орган≥в влади, науковц≥в, ¤к≥ п≥дтримали нашу позиц≥ю;

- ‘ѕ” зверталась до ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини з приводу порушень законодавства при утриманн≥ прибуткового податку з громад¤н з проханн¤м звернутис¤ до онституц≥йного —уду ”крањни щодо усуненн¤ зазначених порушень. —л≥д в≥дм≥тити, що онституц≥йний —уд в≥дмовив у в≥дкритт≥ конституц≥йного провадженн¤ у справ≥ в звТ¤зку з неп≥дв≥домч≥стю йому даного питанн¤, по сут≥ так ≥ не наважившись спростувати позиц≥ю профсп≥лок.

‘ѕ” неодноразово зверталас¤ до ѕрезидента ”крањни та до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни щодо забезпеченн¤ конституц≥йних прав громад¤н при оподаткуванн≥ њх доход≥в. –езультатом наших зусиль стало те, що питанн¤ реформуванн¤ пор¤дку оподаткуванн¤ доход≥в громад¤н визначено ѕрезидентом ”крањни ¤к нев≥дкладне ≥ ¬ерховна –ада ”крањни вже розгл¤нула альтернативн≥ законопроекти, подан≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та окремими народними депутатами ”крањни.

¬несений аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни проект «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥бФ (реЇстр. є2358-1 в≥д 20.11.2002) було розгл¤нуто на зас≥данн≥ ѕрезид≥њ –ади ‘ѕ” в грудн≥ минулого року. « огл¤ду на те, що даний проект не в≥дпов≥даЇ актуальним потребам сусп≥льства, не забезпечуЇ гарантованих онституц≥Їю ”крањни прав на достатн≥й р≥вень житт¤, не в≥дпов≥даЇ вимогам закон≥в ”крањни Уѕро державн≥ соц≥альн≥ стандарти та державн≥ соц≥альн≥ гарант≥њФ, Уѕро прожитковий м≥н≥мумФ, а також не узгоджуЇтьс¤ з законодавством ”крањни з питань соц≥ального страхуванн¤, за р≥шенн¤м ѕрезид≥њ –ади ‘ѕ” до ¬ерховноњ –ади ”крањни направлено «верненн¤ про неприйн¤тн≥сть запропонованого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни проекту «акону ”крањни Уѕро податок на доходи ф≥зичних ос≥бФ.

¬ листопад≥ 2002 року ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла в першому читанн≥ аналог≥чний законопроект щодо оподаткуванн¤ доход≥в громад¤н, внесений народними депутатами ”крањни Ѕур¤ком —.¬., ÷ушко ¬.ѕ., “ерьох≥ним —.ј. та ≥н. (реЇстр.є1111 в≥д 19.09.02), норми ¤кого мають б≥льшу соц≥альну спр¤мован≥сть, н≥ж запропонован≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ѕ≥дтримуючи в ц≥лому даний законопроект, ‘ѕ” над≥слала своњ зауваженн¤ та пропозиц≥њ до нього. —еред найважлив≥ших пропозиц≥й до цього закону можна вид≥лити пропозиц≥ю щодо побудови шкали ставок оподаткуванн¤ на соц≥альному норматив≥; встановленн¤ неоподатковуваного м≥н≥муму на р≥вн≥ не нижче в≥д прожиткового м≥н≥муму; переходу до визначенн¤ сум, що п≥дл¤гають оподаткуванню, з врахуванн¤м видатк≥в, повТ¤заних з отриманн¤м доход≥в, а в подальшому ≥ до с≥мейного оподаткуванн¤, ¤к це прийн¤то в заруб≥жних крањнах.

ћи маЇмо над≥ю, що завд¤ки, в тому числ≥ зусилл¤м профсп≥лок, реформа в оподаткуванн≥ доход≥в громад¤н в≥дбудетьс¤ ще до прийн¤тт¤ ѕодаткового кодексу. ¬ той же час, саме активна робота ‘ѕ” щодо прийн¤тт¤ ѕодаткового кодексу не заради самого факту, а заради суттЇвого п≥двищенн¤ ефективност≥ в≥тчизн¤ного виробництва та доход≥в труд¤щих, Ї одним з пр≥оритетних завдань, поставлених ≤V зТњздом ‘ѕ”.

ќдним ≥з стратег≥чних напр¤м≥в у робот≥ ‘ѕ” Ї участь у бюджетному процес≥, ¤ка щороку починаЇтьс¤ задовго до початку формуванн¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни проекту бюджету, в тому числ≥ шл¤хом п≥дготовки пропозиц≥й до щор≥чних ѕослань ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади ”крањни, до ќсновних напр¤м≥в бюджетноњ пол≥тики. ¬ своњх пропозиц≥¤х профсп≥лки домагаютьс¤ в≥д ур¤ду забезпеченн¤ при п≥дготовц≥ бюджету державних соц≥альних стандарт≥в та гарант≥й, додержанн¤ норматив≥в ф≥нансуванн¤ бюджетних галузей, ф≥нансуванн¤ законодавчо встановлених п≥льг та компенсац≥й громад¤нам, виконанн¤ норм √енеральноњ угоди, зокрема щодо погашенн¤ бюджетноњ заборгованост≥, в≥дмови в≥д внесенн¤ законом про бюджет зм≥н до податкового законодавства, що заборонено «аконом ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф тощо.

р≥м того, профсп≥лки домагаютьс¤ додержанн¤ ур¤дом норми Ѕюджетного кодексу ”крањни стосовно формуванн¤ проекту бюджету на законодавч≥й баз≥, прийн¤т≥й та оф≥ц≥йно оприлюднен≥й до 15 серпн¤ року, що передуЇ плановому. абм≥н щороку несвоЇчасно Ц практично в ход≥ розгл¤ду проекту бюджету в другому-третьому читанн≥ - подаЇ на розгл¤д ¬–” проекти законодавчих акт≥в стосовно м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати (в 2002 роц≥ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни взагал≥ не подавав проекту закону про розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на 2003 р≥к), зм≥ни пор¤дку та механ≥зм≥в справл¤нн¤ податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в, ¤кими зб≥льшуютьс¤ податков≥ надходженн¤ до бюджету дл¤ його збалансуванн¤.

‘ѕ” проводить мон≥торинг бюджетного процесу на вс≥х його стад≥¤х: при п≥дготовц≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни проекту ƒержавного бюджету ”крањни, при розгл¤д≥ його у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни та в ход≥ його виконанн¤. —оц≥альн≥ аспекти бюджету обговорюютьс¤ на зас≥данн¤х ѕрезид≥њ –ади ‘ѕ” та Ќац≥ональноњ ради соц≥ального партнерства.

ќсобливо складною була боротьба за державний бюджет 2003 року. Ќа фон≥ найкращих в ™вроп≥ темп≥в економ≥чного зростанн¤, при багаторазових запевненн¤х кер≥вник≥в держави, що настав час значного посиленн¤ соц≥альноњ складовоњ бюджетноњ пол≥тики та р≥шучоњ боротьби з б≥дн≥стю ур¤д п≥шов на Узаморожуванн¤Ф, а фактично, скороченн¤ вс≥х соц≥альних складових бюджету.

јдже в цьому роц≥ проект бюджету було сформовано на м≥н≥мальн≥й зарплат≥, ¤ка становить ледь б≥льше третини прожиткового м≥н≥муму, без забезпеченн¤ належного ф≥нансуванн¤ бюджетних галузей, соц≥альних програм. «нову ур¤д намагавс¤ зупинити наданн¤ п≥льг, гарант≥й та компенсац≥й малозабезпеченим громад¤нам, не зважаючи на р≥шенн¤ онституц≥йного суду щодо неконституц≥йност≥ такоњ норми. ≤ певним чином йому це вдалос¤.

–езультатом боротьби ‘ѕ” за бюджет стало:

- доповненн¤ перел≥ку захищених статей ƒержавного бюджету ”крањни буд≥вництвом (придбанн¤м) житла дл¤ в≥йськовослужбовц≥в та забезпеченн¤м ≥нвал≥д≥в протезно-ортопедичними виробами, засобами пересуванн¤ та реаб≥л≥тац≥њ;

- зб≥льшенн¤ розм≥ру ф≥нансуванн¤ заход≥в, повТ¤заних з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи;

- зб≥льшенн¤ видатк≥в на ф≥нансуванн¤ вуг≥льноњ галуз≥;

- зб≥льшенн¤ розм≥ру ф≥нансуванн¤ природоохоронних роб≥т на державних г≥рничо-х≥м≥чних п≥дприЇмствах;

- зб≥льшенн¤ кошт≥в дл¤ розробок найнов≥ших технолог≥й та державних науково-техн≥чних програм;

- часткове в≥дновленн¤ д≥њ статт≥ 57 «акону ”крањни Уѕро осв≥туФ Ц в межах видатк≥в, передбачених державним та м≥сцевими бюджетами, мають ф≥нансуватис¤ виплати педагог≥чним ≥ науково-педагог≥чним прац≥вникам надбавок за вислугу рок≥в, допомоги на оздоровленн¤ у розм≥р≥ м≥с¤чного посадового окладу, наданн¤ прац≥вникам щор≥чноњ грошовоњ винагороди в розм≥р≥ до одного посадового окладу тощо;

- в≥дновленн¤ д≥њ норми «акону Уѕро соц≥альний ≥ правовий захист в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мейФ стосовно оплати л≥карн¤них листк≥в у розм≥р≥ 100% дружинам (чолов≥кам) в≥йськовослужбовц≥в;

- скасуванн¤ пенс≥йного збору з операц≥й куп≥вл≥-продажу валют в частин≥ гот≥вкових операц≥й.

«розум≥ло, що наш≥ дос¤гненн¤ не наст≥льки вражаюч≥, ¤к хот≥лос¤ б. ѕроте, чи були б вони взагал≥, ¤кби профсп≥лки зайн¤ли позиц≥ю невтручанн¤?

Ќа жаль, не зважаючи на значн≥ зусилл¤ та певн≥ дос¤гненн¤, багато проблем ще залишаютьс¤ невир≥шеними. ќсновними з них, над ¤кими ‘ѕ” пл≥дно працюЇ в даний час, Ї:

- забезпеченн¤ законодавчо встановленого розм≥ру державних соц≥альних гарант≥й та норматив≥в ф≥нансуванн¤ бюджетних галузей саме при формуванн≥ проект≥в державного бюджету;

- зниженн¤ податкового навантаженн¤ на платник≥в податк≥в;

- поверненн¤ з бюджету борг≥в держави з в≥дшкодуванн¤ ѕƒ¬ та за роботи, виконан≥ на держзамовленн¤;

- в≥дстоюванн¤ права профсп≥лок на неприбутковий статус при врегулюванн≥ питанн¤ оподаткуванн¤ профсп≥лкових кошт≥в, що надход¤ть у вигл¤д≥ членських внеск≥в, ф≥нансовоњ допомоги, та кошт≥в на статутну д≥¤льн≥сть.

≤V зТњзд ‘ѕ” поставив перед профсп≥лками завданн¤ домагатис¤ першочергового вир≥шенн¤ цих проблем.

Ќаз≥мова Ќ. .

“ел. 228-03-56, E-mail: kosm@uprotel.net.ua