СТАН РИНКУ ПРАЦІ

 

Ситуація на ринку праці у 2002 році характеризувалася стабільністю у порівнянні з минулими роками. Рівень зареєстрованого безробіття коливався в межах 3,6 – 3,9 %. Станом на 1 січня 2003 року він склав 3,7% при чисельності зареєстрованих безробітних 1034,2 тис. осіб. Чисельність незайнятого населення, зареєстрованого службою зайнятості - 1055,2 тис. осіб. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП знизився із 11% на початку року до 9,8% у 3 кварталі. Такі тенденції спостерігалися на ринках праці 18 регіонів, а у Кіровоградській, Полтавській та Черкаській областях рівні безробіття знизилися більш як на третину.

За 9 місяців 2002 року в усіх сферах економічної діяльності введено в дію понад 426,3 тис. нових робочих місць, що на 10,2 відсотка більше, ніж передбачено річним завданням. Найбільше нових робочих місць за цей період року створено у Донецький, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Львівській областях, м. Києві, Автономній Республіці Крим. Частка створених нових робочих місць у цих регіонах становить 55,5 відсотка від загальної кількості створених робочих місць.

Слід відмітити позитивну тенденцію щодо зростання потреби підприємств у працівниках. Якщо на початок 2002 року кількість вільних робочих місць та вакантних посад, зареєстрованих у службі зайнятості, становила 96,9 тисяч, то на 1 січня поточного року –123,9 тисяч. Проте варто відзначити, що значна кількість вакансій є непривабливою для безробітних внаслідок низького рівня зарплати, затримки її виплати тощо.

Наслідком зростання попиту на робочу силу стало покращання показника навантаження на одне вільне робоче місце. Якщо станом на 1.01.02 року на 1 вакантне місце претендувало 11 зареєстрованих безробітних, то на 1.01.03 –9 осіб. Проте напруга на регіональних ринках праці залишається достатньо високою - в Рівненській та Тернопільській областях навантаження на одне вільне робоче місце на кінець року склало 33 особи, в Івано-Франківській – 25, в Херсонській – 24.

Лише у двох регіонах – містах Києві та Севастополі протягом року навантаження на одне вільне робоче місце становило одну незайняту особу, тобто досягнуто кількісного балансу між попитом та пропозицією робочої сили.

Більша частина зобов’язань у сфері зайнятості, взятих стороною власників за Генеральною угодою на2002-2003 роки виконана.

У 2002 році відбулося три засідання Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення. На цих засіданнях, зокрема, розглядалися стан виконання Державної програми зайнятості населення, виконання заходів, передбачених програмою “Українське вугілля” та прийнято відповідні рішення.

Представники ФПУ продовжували роботу у Фонді страхування на випадок безробіття. Саме жорстка позиція представників профспілок дозволила повернути до Фонду страхування на випадок безробіття або не втратити десятки мільйонів гривень, що в свою чергу не дало підстави збільшувати страхові тарифи для працівників і навіть зменшити їх для підприємств.

За наполяганням профспілкової сторони протягом 2002 року величина мінімального розміру допомоги по безробіттю підвищилася з 60 до 74 гривень. При цьому у мінімальному розмірі допомогу по безробіттю станом на 1 липня поточного року отримувало 70,0% безробітних, у розмірі від 67,01 до 100 гривень – 13,1%, а понад 365 гривень – 0,4%. Вона далеко не відповідає вимогам закону, тому що повинна бути не нижчою за прожитковий мінімум, проте це залишається завданням на майбутнє. Всього видатки на виплату допомоги по безробіттю становили 373478,7 тис. грн., що склало 41,1% передбачених у бюджеті обсягів.

Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зобов’язало виконавчу дирекцію Фонду щоквартально вносити пропозиції щодо підвищення мінімального розміру допомоги по безробіттю, виходячи з фінансових можливостей Фонду та з урахуванням темпів зростання мінімальної та середньої заробітної плати в галузях економіки.

Протягом 2002 року поступово підвищувався і середній розмір допомоги по безробіттю. Станом на 1 січня 2002 року він становив 87,40 грн., у грудні – 105,98 (29,03 прожиткового мінімуму і 64,2% розміру мінімальної заробітної плати). Станом на 1 січня 2003 року заборгованості із соціальних виплат немає. Також підвищувався розмір допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи яка перебувала на його утриманні: з 1 січня 2002 року він складав 240 грн., з 1 серпня становить 300 грн., з 1 жовтня – 380 грн.

Зроблено певні кроки для вирішення на практиці проблеми часткового безробіття. За ініціативою профспілкової сторони питання щодо впровадження статей 24-26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” розглянуто на засідання правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Прийнято рішення у 2003 році запровадити експеримент у Луганській та Чернівецькій областях по введенню в дію відповідних статей Закону.

Незважаючи на ознаки стабілізації на ринку праці ситуація в сфері зайнятості залишалася напруженою: мільйони бажаючих працювати не знаходять належного застосування своїм професійним здібностям, не досягнуто балансу між попитом і пропозицією робочої сили, безробіття набуло застійного, і ,часто родинного характеру. Загрозливим є молодіжне безробіття, залишається значною частка працівників, вимушено зайнятих неповний робочий час, рівень соціального захисту безробітних вкрай низький.

Частка жінок серед зареєстрованих незайнятих громадян складає 64,3%, осіб, які потребують особливого соціального захисту 14,3% і практично залишається незмінною, тобто проблеми не вирішуються. Залишається високим рівень вимушеної неповної зайнятості

Поширюється нелегальна трудова міграція. Вже навіть Голова Верховної Ради визнав, що “не можна вже відсторонюватися від кричущого факту, що люди не можуть дістати пристойний заробіток у власній країні і змушені шукати роботу за її межами”. Голова парламенту признався, що влада навіть не знає справжніх розмірів такого “заробітчанства”, бо статистика наводить різні цифри. Ніна Карпачова, український омбудсмен, в інтерв’ю газеті “Голос України” повідомила, що “кількість українців, котрі залишили рідні місця переважно для нелегального працевлаштування за кордоном, досягла 7 мільйонів осіб”.

Проблема збереження та підвищення кваліфікації найманих працівників набуває все більшого загострення. Чисельність працівників, які підвищували свою кваліфікацію скоротилась в декілька разів і складає лише 6,9% від загальної кількості працівників, зайнятих в галузях економіки. Середньомісячні витрати на професійне навчання одного працівника складають 1,40 грн., що становить 0,3% загальних витрат на робочу силу. Це свідчить про вкрай низькі обсяги фінансування професійного навчання найманих працівників. Роботодавці практично звільнені від відповідальності за забезпечення належного рівня кваліфікації найманої робочої сили.

Навчання кадрів є одним з головних засобів боротьби зі структурним безробіттям, формування передумов для росту мобільності кадрів, скорочення періоду між втратою та отриманням роботи. Вирішення цієї проблеми знаходиться у площині законодавчого та колективно-договірного врегулювання відповідальність роботодавця за належний рівень кваліфікації найманої робочої сили та запровадження механізму стимулювання як роботодавців так і найманих працівників підвищувати рівень кваліфікації та здобувати нові професії. Свого часу саме ФПУ через механізм Генугоди домоглася віднесення до валових витрати на професійну підготовку або перепідготовку в розмірі до 2 відсотків фонду оплати праці, тобто звільнені від оподаткування. Проте практика показує, що навіть ці кошти не використовуються в повній мірі. Забезпечення виробництва кваліфікованою робочою силою вимагає невідкладних рішень і має стати одним з найважливіших питань для профспілок.

В рамках виконання Генеральної угоди ФПУ розроблено профспілковий варіант нової редакції Закону України “Про зайнятість населення”, під назвою “Про сприяння продуктивній зайнятості населення”. 28 листопада 2002 року відбулося позачергове засідання Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення (УККСЗН), на якому розглядалося питання щодо проекту нової редакції Закону України “Про зайнятість населення”.

НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці і соціальної політики України подав розроблений ним законопроект. У цілому членами комітету проект визнано таким, що лише узагальнює існуючу практику і не містить прогресивних норм, націлених на реалізацію положень Конституції України.

Членам УККСЗН також було надано варіант проекту Закону України “Про сприяння продуктивній зайнятості населення”, розроблений ФПУ. Він отримав позитивні відгуки і характеризувався як більш логічний і послідовний у порівнянні з проектом Міністерства праці і соціальної політики.

 

Мушенок О.М. – експерт з питань рину праці,

Владимирова Н.Є. – головний спеціаліст з питань соціального страхування на випадок безробіття

тел. 229-24-16  E-mail: lov@uprotel.net.ua

 

 

 

 

 

 

ПРОБЛЕМЫ ЗАНЯТОСТИ - НА ВЕДУЩЕМ МЕСТЕ В

ЕВРОПЕЙСКОМ СОЮЗЕ

В последнее время вопросы занятости занимают одно из первых мест в приоритетах Европейского Союза /ЕС/. О необходимости координации политики в этой области между государствами-членами ЕС многократно заявляли руководители институтов Сообщества. Основная роль в разработке новой концепции в этой области принадлежит Европейской Комиссии по вопросам занятости и социальной защиты. По её мнению данные проблемы следует решать, в первую очередь, на национальном и региональном уровнях. Однако наличие политической воли и концентрации усилии могут способствовать эффективному их решению на уровне Союза.

Основные задачи политики в области занятости были сформулированы в специальном послании Европейское комиссии "Повестка дня 2000" /октябрь 1997г./, в котором углубление сотрудничества между странами-членами ЕС предусматривается по следующим направлениям:

- Разработка активной политики в отношении рынка рабочей силы для снижения безработицы;

- борьба с исключением из трудового процесса отдельных кате­горий населения;

- проведение в жизнь долгосрочной программы образования и профессионального обучения для более полного вовлечения граждан в трудовой процесс;

- проведение экономических реформ в сочетании с социальными преобразованиями.

Все эти вопросы были внесены в повестку дня специального саммита ЕС по вопросам занятости. В ходе подготовки к специальной встрече на высшем. уровне в Люксембурге Европейская Комиссия выступила с рядом предложений, направленных на углубление сотрудничества между государствами- членами ЕС в области занятости. Она подготовила послание к институтам Союза и к государствам-членам ЕС под девизом: "Политику Сообщества - на службу занятости". Смысл этого документа заключался в необходимости впредь подчинять любые программы Союза задаче создания новых рабочих мест.

В рамках так называемого социального диалога состоялась встреча Тройки ЕС / представлена на уровне глав государств и правительств, а также руководства Европейской Комиссии/.

От имени социальных партнеров в брюссельской встрече участво­вали ассоциации "ЮНИСЕ" /работодатели/, ЕКП /профсоюзы/ и "СЕЕР" /госпредприятия/.

В частности, профсоюзы заявили о намерении добиваться внесения в повестку дня встречи в Люксембурге вопроса о реорганизации рабочего времени. С совместной инициативой в этой области выступили Франция и Италия[1].  Они также предложили обсудить в ходе саммита перспективы сокращения рабочей недели. При этом вопрос должен был идти не об определении продолжительности рабочего времени, а лишь о выработке критериев, необходимых для координации политики между странами-членами ЕС в этой области.

В странах - членах ЕС признают необходимость координации политики между государствами-членами в области занятости. Однако при этом они выражают недовольство, когда европейские институты пытаются измерить успехи отдельных стран в решении вопросов занятости общими мерками.

Экономические эксперты Европейской Комиссии разработали гибкую модель, которая в принципе должна устраивать всех.

По этой схеме национальные правительства могут признавать жёсткие цели, поставленные Сообществом в плане создания рабочих мест, однако не обязаны беспрекословно подчиняться им.

В частности, государствам-членам предлагалось принять пятилетний план увеличения занятости с 60,4% до 65% и сокращения за этот же период времени уровня безработицы с 10,6 до 7%. По мнению Комиссии, жесткое выполнение этих условии позволило бы создать в масштабах Союза 12 млн. новых рабочих мест.

Естественно, что такие усилия потребовали бы от правительств серьезных финансовых затрат, поэтому большинство министров финансов встретили этот план настороженно. Они сошлись во мнении, что программа всеобщей занятости разработана без учета экономических факторов, и что впредь эти две сферы должны быть взаимоувязаны.

В результате на саммите в Люксембурге была принята другая, менее амбициозная программа, которая содержит общие положения и в значительной степени сохраняет, за государствами - членами ЕС свободу в решении проблем занятости, на национальном уровне.

В итоговом документе подчеркивалась необходимость укрепления социального диалога. Для этого вводился механизм регулярных встреч между представителями социальных партнеров и членами Тройки ЕС. Такие встречи планировалось проводить раз в полгода, накануне саммитов.

Основные задачи

Резолюция саммита по проблемам занятости принята с учетом подготовленного Европейской Комиссией и Советом ЕС доклада о положении в государствах-членах ЕС в сфере занятости. При этом руководители стран-членов Союза отметили, что в упомянутом: докладе содержится немало удачных моделей, которые действуют в отдельных странах, и вполне могут быть воспроизведены в масштабах всего Сообщества.

На основании предложений Комиссии Европейский Совет определил основные направление работы в области занятости. К ним относятся следующие задачи:

Ø     повышение трудоспособности населения;

Ø     поддержка предпринимательской деятельности;

Ø     содействие предпринимателям и наемным работникам в адаптации к меняющимся экономическим условиям;

Ø     укрепление политики, направленной на создание равных возможностей.

Европейской Комиссии поручено каждые три года представлять Европейскому Совету доклад с оценкой состояния занятости в ЕС.

Политика Сообщества в контексте повышения занятости

Внутренний рынок – соревнование и конкуренция

В резолюции саммита Европейский Союз признал необходимость завершения процесса формирования Единого внутреннего рынка ЕС в установленные сроки. При этом экономическая конвергенция должна сочетаться с согласованной и сбалансированной политикой в области занятости. Особое внимание должно уделяться тем отраслям промышленности, которые находятся в стадии серьезной перестройки.

Европейский совет обратился к депутатам Европарламента и национальным законодателям с призывом упростить административную среду и сделать её более благоприятной для предпринимательской деятельности, в особенности, для малых и средних предприятий.

 

Налогообложение

Участники саммита признали необходимость остановить тенденцию к росту налогового бремени в странах-членах ЕС и подчеркнули важность проведения согласованных действий в данной сфере.

В этой связи Европейский Совет напомнил о ранее высказанных намерениях пресечь несправедливую налоговую конкуренцию, пагубно отражающуюся на занятости.

 

Исследования _и новые технологии

В итоговом документе подчеркивается, что Европейский Союз должен посредством своей политики дополнять и поддерживать усилия государств-членов в области занятости. Это особенно относится к сфере прикладных исследовании, которые играют существенную роль в развитии конкуренции и создании новых рабочих мест, являясь средством распространения ноу-хау среди малых и средних предприятий. В этой связи Европейский Совет подчеркнул важность разработки новой программы исследований и принятия её до конца 1998г.

 

Структурные фонды

Европейский Совет выразил надежду, что предстоящая реформа Структурных фондов Сообщества будет проводиться с учетом решения проблем занятости. При этом Структурные фонды должны служить своей основополагающей цели, а именно, выравниванию дисбалансов в экономическом развитии отдельных регионов Сообщества.

 

Информационное общество

Участники саммита отметили актуальность развития новых информационных технологий как средства повышения уровня образования, профессионального обучения и, следовательно, занятости.

В этой связи Европейский Совет поручил Комиссии подготовить до конца 1999 года доклад о перспективах развития открытых информационных сетей, использования электронных средств обучения и развития электронной торговли.

 

Новые инициативы, направленные на повышение занятости

Программа действий для Европейского инвестиционного банка

В принятой в Люксембурге резолюции Европейский Совет высоко оценил недавнюю инициативу Европейского инвестиционного банка, который представил на Амстердамском саммите /июнь 1997г./ специальную программу действий. Предусматривая конкретные инвестиционные возможности, способствующие созданию новых рабочих мест в странах ЕС, эта программа представляет собой механизм реализации решений Амстердамского саммита в области экономического роста и занятости.

 

Европейская инициатива в области занятости

Одобрив инициативу Европарламента, который выступил за повышение расходов на программу занятости, Европейский Совет обратился к Европейской комиссии с просьбой подготовить в ближайшее время и предать в Совет ЕС конкретные предложения по созданию новых бюджетных механизмов для поддержки малых и средних предприятий, выступающих с новаторскими идеями и способствующих созданию новых рабочих мест.

 

Повышение трудоспособности населения

Снижение безработицы среди молодёжи и предотвращение длительной незанятости

Участники Люксембургского саммита признали необходимость принятия государствами-членами ЕС действенных мер, направленных на повышение занятости среди молодежи и предотвращение длительной незанятости. Определен пятилетний период, в течение которого страны Союза должны обеспечить решение следующих вопросов:

q       предоставить каждому молодому человеку возможность трудоустроиться до истечения шести месяцев с момента регистрации на бирже труда. Такая возможность может быть представлена в виде обучения, переобучения, стажировки по специальности, рабочего места или любой другой формы трудоустройства;

q       предоставить каждому взрослому безработному возможность трудоустройства до истечения 12 месяцев с момента регистрации на бирже труда в одной из форм, перечисленных в предыдущем пункте.

Для стран с высоким уровнем безработицы сделана определения скидка. В резолюции отмечается, что они могут не уложиться в установленный пятилетний срок.

 

Облегчение перехода выпускников к  трудовой деятельности

В резолюции отмечается, что в настоящее время выпускники школ не обладают достаточными навыками для того, чтобы успешно вступать в трудовую жизнь. В этой связи участники саммита указали на необходимость адаптации школьной системы в странах-членах ЕС к потребностям рынка труда. В частности, перед национальными ведомствами ставятся следующие задачи:

Ø     повысить качество школьного обучения и существенно снизить количество молодых людей, рано покидающих школу;

Ø     вооружить выпускников школ необходимыми знаниями и навыками, которые позволят им быстрее адаптироваться к изменениям в экономике и к развитию новых технологий.

 

* * * * *

В целом, итоги саммита по вопросам занятости сами западноевропейские политики оценивают как весьма скромные. Никаких серьезных обязательств принято не было, определены лишь основные направления деятельности, которых государства-члены ЕС собираются придерживаться. При этом государство, отклонившееся от намеченного курса, может не бояться санкций . Самое большее, что могут позволить себе партнеры, это вынести порицание и рекомендовать в дальнейшем исправить положение. Впрочем, для страны и правительства, которые дорожат своим престижем и такие «санкции» являются достаточно серьёзными.

Проблемы занятости были и остаются сугубо индивидуальными, специфичными для каждой страны, как показывает практика, не терпят единых стандартов и мерок. Каждое правительство придерживается со своего подхода к этому вопросу, предлагает свое решение проблемы, и поэтому договориться по этому вопросу трудно.

Это ещё раз продемонстрировал Люксембургский саммит. В частности, британский премьер Т.Блэр убеждал коллег, что статистика в деле создания новых рабочих мест - плохой помощник. По его мнению, трудоустройство - проблема индивидуальная, расчеты и цифры не способны помочь конкретному безработному найти свое место в жизни.

Французский же президент Жак Ширак, напротив, выступил за максимально конкретное определение задач, через составление прогнозов и внесение в национальные программы по созданию новых рабочих мест "реалистичных цифр".

Но встреча в Люксембурге оказалась продуктивной, потому что удалось принять основополагающий документ. Вопрос теперь в том смогут ли государства - члены Европейского Союза придерживаться намеченной программы, и если да, то облегчит ли это участь 18млн. европейских безработных.

 

По материалам СМИ подготовил   Сергей Кондрюк