ќрган≥зований м≥жнародний тероризм
Ѕрут п≥дн¤в руку на ÷езар¤ ¤к на диктатора. „и був в≥н терористом? Ѕезперечно. ќднак убивц¤ знав: система ц≥нностей, що ≥снувала в межах –имськоњ ≥мпер≥њ (пол≥тичноњ системи), даЇ змогу його виправдати.
“ак, тероризм ¤к ¤вище людського житт¤ в≥домий давно. ўе в ≤ ст. нашоњ ери в ≤удењ д≥¤ла секта сикар≥њв (сика Ч кинджал або короткий меч), що знищувала представник≥в Їврейськоњ знат≥, ¤к≥ сп≥вроб≥тничали з римл¤нами. ј ‘ома јкв≥нський ≥ представники христи¤нськоњ церкви припускали ≥дею вбивства правител¤, ¤кий, на њхню думку, ворожий народов≥. ¬ середин≥ в≥ку представники мусульманськоњ секти оссошаф≥н≥в убивали префект≥в ≥ хал≥ф≥в. ” ц≥ часи пол≥тичний терор практикували де¤к≥ таЇмн≥ товариства в ≤нд≥њ та итањ.
” 1848 р. н≥мецький радикал арл √ейнцен доводив, що заборона вбивства незастосована в пол≥тичн≥й боротьб≥ ≥ що ф≥зична л≥кв≥дац≥¤ сотень ≥ тис¤ч людей може бути виправдана, виход¤чи з Ђвищих ≥нтерес≥вї людства. √ейнцен ¤коюсь м≥рою був основоположником теор≥њ сучасного тероризму. ¬ його роботах можна знайти чимало ≥дей, сп≥взвучних ≥деолог≥чним переконанн¤м сьогодн≥шн≥х терорист≥в.
¬≥н вважав, що сил≥ й дисципл≥н≥ реакц≥йних в≥йськ сл≥д протиставити таку зброю, з допомогою ¤коњ невелика група людей може створити максимальний хаос. ≤ тут √ейнцен покладав над≥њ на отруйний газ, ракети, а також вимагав пошуку нових засоб≥в знищенн¤. ÷е ≥ Ї так звана Ђф≥лософ≥¤ бомбиї, ¤ка зТ¤вилас¤ в ’≤’ ст., хоча њњ корен≥ с¤гають у грецьку ≥стор≥ю, коли виправдовувалос¤ тирановбивство.
онцепц≥¤ Ђф≥лософ≥¤ бомбиї набула подальшого розвитку в Ђтеор≥њ руйнуванн¤ї Ѕакун≥на. ” своњх роботах в≥н в≥дстоював думку про визнанн¤ лише одн≥Їњ д≥њ Ч руйнуванн¤, ≥ ¤к зас≥б боротьби пропонував отруту, н≥ж та мотузку. –еволюц≥онери, вважав Ѕакун≥н, мають бути глухими до стогону приречених ≥ не йти на жодн≥ компром≥си.
ƒоктрина пропаганди Ђд≥њї була висунута анарх≥стами в 70-≥ роки ’≤’ ст. —утн≥сть њњ в тому, що не слова, а лише терористичн≥ д≥њ можуть спонукати маси до тиску на ур¤д. ÷ю саму думку п≥зн≥ше можна знайти у ропотк≥на, коли в≥н визначаЇ анарх≥зм ¤к пост≥йне збудженн¤ з допомогою слова усного, письмового, ножа ≥ динам≥ту. ƒо к≥нц¤ ’≤’ ст. особлива роль у пропаганд≥ тероризму в ™вроп≥ ≥ —Ўј належить ≤огану ћосту, котрий пропов≥дував Ђварварськ≥ засоби боротьби з варварською системоюї.
“ероризм стаЇ пост≥йним чинником сусп≥льного житт¤ з другоњ половини ’≤’ ст. …ого представники Ч рос≥йськ≥ народники, радикальн≥ нац≥онал≥сти в ≤рланд≥њ, ћакедон≥њ, —ерб≥њ, анарх≥сти у ‘ранц≥њ 90-х рок≥в, а також аналог≥чн≥ рухи в ≤тал≥њ, ≤спан≥њ, —Ўј.
ƒо першоњ св≥товоњ в≥йни тероризм вважавс¤ знар¤дд¤м л≥вих. јле, по сут≥, до нього вдавалис¤ ≥ндив≥дуал≥сти без пол≥тичних платформ, а також нац≥онал≥сти зовс≥м не л≥вих, соц≥ал≥стичних ор≥Їнтац≥й. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни тероризм вз¤ли на озброЇнн¤ прав≥, нац≥онал-сепаратисти ≥ фашистськ≥ рухи в Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, ”горщин≥, Ђ«ал≥зна гвард≥¤ї в –умун≥њ.
Ќастало ’’ ст. јле, на жаль, н≥чого не зм≥нилос¤ в природ≥ тероризму. Ѕ≥льше того, тероризм тепер набув спектру найр≥зноман≥тн≥ших ¤вищ, починаючи в≥д пол≥тичних убивств ≥ зак≥нчуючи масовою загибеллю людей у полумТњ громад¤нськоњ в≥йни. ” ’’ ст. в≥дбулос¤ перенесенн¤ тероризму на державний р≥вень, чого людство ран≥ше не знало. “ерористична держава Ђчинила тискї на своњх громад¤н беззаконн¤м у межах крањни, примушувала њх пост≥йно в≥дчувати своЇ безсилл¤ ≥ слабк≥сть. ¬она не зм≥нювала своЇњ повед≥нки ≥ за своњми межами, ≥ в св≥товому сп≥втовариств≥. ‘ашистська Ќ≥меччина на очах у вс≥х розтоптала ѕольщу. Ѕуло дано урок ус≥й ™вроп≥, та й усьому св≥тов≥.
—ьогодн≥ бандитська традиц≥¤ посилилас¤ в багатьох куточках колишнього —–—–. —проба насильством добитис¤ своњх, нав≥ть найблагородн≥ших ц≥лей Ч новий дикий наросток на дерев≥ державного тероризму. ≤ найстрашн≥ше те, що цей наросток набираЇ сили. —л≥д усв≥домлювати, що нин≥шн≥ терористи Ч це не аматори, що кинули в натовп саморобну бомбу, а високоп≥дготовлен≥ профес≥онали. ƒонедавна стало звичним використанн¤ терористами останн≥х дос¤гнень в≥йськовоњ науки ≥ техн≥ки: реактивноњ ав≥ац≥њ, супутникового звТ¤зку, ракет з тепловою головкою наведенн¤. ўо на черз≥? ядерна, б≥олог≥чна або х≥м≥чна збро¤. ≤ нехай сьогодн≥ хтось на це посм≥хаЇтьс¤ Ч чи так≥ вже неймов≥рн≥ ц≥ побоюванн¤? јдже терористи ще з час≥в зах≥днон≥мецьких бойовик≥в Ѕаадера ћейнхоффа плекають над≥ю Ч чи вкрасти, чи виготовити атомну бомбу. «гадаЇмо скандал з крад≥жкою Ђ¤дерних чемоданчик≥вї у –ос≥њ.
–оздумуючи про ¤дерний тероризм, не можна не згадати й про далекос¤жн≥ ц≥л≥ уганд≥йського диктатора ≤ди јм≥на. ÷е в≥н керував ¤дерною змовою п≥д назвою Ђќперац≥¤ покерї, у ход≥ ¤коњ передбачалис¤ створенн¤ невеликих атомних бомб, ¤к≥ вм≥щувалис¤ б у кейс≥, ≥ доставка њх в уганд≥йськ≥ посольства по всьому св≥ту з допомогою дипломат≥в-самогубц≥в. «вичайно, щоб створити такий м≥н≥атюрний ¤дерний пристр≥й, знадобилис¤ б кап≥тальн≥ науков≥ та ≥нженерн≥ знанн¤, спец≥ал≥сти, ¤ких у јм≥ни не було. јле в≥домо, що диктатор намагавс¤ њх знайти. ≤ це було зовс≥м недавно Ч в 1979 роц≥. ѕ≥сл¤ пад≥нн¤ режиму јм≥на документи, що були ви¤влен≥ в ”ганд≥, розпов≥ли св≥тов≥ про злов≥сн≥ плани ман≥¤ка.
«вичайно, ¤дерний тероризм Ч не Їдиний винах≥д ’’≤ ст. ¬чен≥ передбачають по¤ву у найближч≥ роки еколог≥чного тероризму. –≥зн≥ рухи Ђзеленихї перебувають на т≥й меж≥ в≥дчаю, коли можливий њх перех≥д до терору. јдже у них немаЇ ≥нших ефективних ≥ визнаних державною системою засоб≥в впливу на ур¤ди ≥ парламенти. ЌемаЇ ≥ншоњ можливост≥ звернути на себе увагу ≥ прислухатис¤ до своњх вимог. ¬ажко сказати, ¤ких форм набуде Ђзелений терорї, ¤к≥ методи в≥зьме на озброЇнн¤, але прих≥д його в нашу д≥йсн≥сть ц≥лком ≥мов≥рний. якщо ¤дерн≥ злочинц≥ лише мр≥ють про бомбу ≥ загрожують у¤вною зброЇю, а Ђзелений терорї ≥снуЇ лише в прогнозах експерт≥в, то пов≥тр¤н≥ терористи давно перейшли до д≥ла. ѓхн≥ методи з кожним роком стають усе б≥льш досконалими, добре продуманими, в≥дпрацьованими. “ероризм невикор≥нний, ¤к вважають психологи.
” 1887 р. ќлександр ”ль¤нов, у н≥ч перед стратою (в≥н учинив замах на цар¤) написав листа матер≥, в ¤кому, зокрема, Ї р¤дки про те, що тероризм Ч це знар¤дд¤ тих, хто сильний духом ≥ нечисленний. —права не т≥льки в природн≥й агресивност≥ людини, а й у тому, що дл¤ одних терорист Ч звичайний злочинець, а дл¤ ≥нших Ч борець за свободу ≥ щаст¤ народу. Ќав≥ть у резолюц≥¤х щодо тероризму, затверджених в ќќЌ, немаЇ ч≥ткого ≥ однозначного визначенн¤ цього терм≥ну.
–азом з тим ми под≥л¤Їмо погл¤ди тих, хто вважаЇ тероризм одним з найт¤жчих крим≥нальних злочин≥в, що т¤гне за собою безглузду загибель людей, знищенн¤ майна, ущемленн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н, дезорган≥зац≥ю сусп≥льного житт¤. —л≥д розр≥зн¤ти м≥жнародний, нац≥ональний та державний тероризм. ќстанн≥й нер≥дко квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к акт агрес≥њ.
11 вересн¤ 2001 р. була проведена широкомасштабна теро-ристична операц≥¤ проти —получених Ўтат≥в јмерики. ƒек≥лька пасажирських л≥так≥в, одночасно захоплених в пов≥тр≥ терористами, таранили важлив≥ обТЇкти у м≥стах Ќью-…орку ≥ ¬ашингтон≥. ¬арварська акц≥¤ призвела до масових жертв серед мирного населенн¤ (майже 7 тис.). ”дар був завданий по обТЇктах, ¤к≥ вважались символами економ≥чноњ ≥ в≥йськово-пол≥тичноњ могутност≥ јмерики Ч ¬сесв≥тньому торговому центр≥ ≥ ѕентагону. “акоњ трагед≥њ св≥т уже давно не бачив. “ому така особлива увага всього людства сьогодн≥ прикована до цих под≥й.
ћ≥жнародним крим≥нальним злочином терористичний акт квал≥ф≥куЇтьс¤ у таких випадках:
Ч терористичний акт спр¤мований проти ос≥б, ¤к≥ користуютьс¤ м≥жнародним захистом;
Ч п≥дготовка до злочину зд≥йснюЇтьс¤ в одн≥й крањн≥, а скоюЇтьс¤ в ≥нш≥й;
Ч терористи, скоњвши терористичний акт в одн≥й крањн≥, переховуютьс¤ в ≥нш≥й, ≥ постаЇ питанн¤ про њх видачу.
” 1934 р. на ћадридськ≥й конференц≥њ з ун≥ф≥кац≥њ крим≥нального законодавства було прийн¤то таке визначенн¤ тероризму: Ђ«астосуванн¤ будь-¤кого засобу, здатного тероризувати населенн¤, з метою знищенн¤ вс¤коњ соц≥альноњ орган≥зац≥њї.
ћ≥жнародне сп≥вроб≥тництво у боротьб≥ з м≥жнародним тероризмом виникло в 30-х роках нин≥шнього стол≥тт¤. 1934 р. Ч ћадридська конференц≥¤ з ун≥ф≥кац≥њ крим≥нального законодавства, 1937 р. Ч п≥дписанн¤ конвенц≥њ Ђѕро попередженн¤ ≥ покаранн¤ тероризмуї; конвенц≥¤ Ђѕро створенн¤ м≥жнародного крим≥нального судуї, ƒодатковий протокол 1977 р. до ∆еневських конвенц≥й про захист жертв в≥йни.
ѕри ќќЌ було створено спец≥альний ком≥тет з м≥жнародного тероризму, ¤кий координуЇ д≥¤льн≥сть держав щодо вивченн¤ та усуненн¤ причин тероризму ≥ боротьбу з ним. «а ≥н≥ц≥ативою ком≥тету √енеральна јсамбле¤ ќќЌ неодноразово засуджувала акти м≥жнародного терору, вказувала на неприпустим≥сть його занадто широкого тлумаченн¤, а в 1984 р. ухвалила спец≥альну резолюц≥ю Ђѕро неприпустим≥сть пол≥тики державного тероризму ≥ будь-¤ких д≥й держави, спр¤мованих на п≥дрив сусп≥льно-пол≥тичного ладу в ≥нших суверенних державахї. ” н≥й р≥шуче в≥дкидаютьс¤ вс≥ концепц≥њ, що виправдовують м≥жнародний тероризм. √енеральною јсамблеЇю ќќЌ (грудень 1993 р.) схвалена конвенц≥¤ Ђѕро попередженн¤ ≥ покаранн¤ злочин≥в проти ос≥б, ¤к≥ користуютьс¤ м≥жнародним захистом, у тому числ≥ дипломатичних агент≥вї.
ћ≥жнародним правом вироблено низку ≥нших м≥жнародних конвенц≥й ун≥версального ≥ рег≥онального характеру. ÷е конвенц≥¤ Ђѕро злочини та де¤к≥ ≥нш≥ акти, що зд≥йснюютьс¤ на борту пов≥тр¤них суденї в≥д 14 вересн¤ 1963 р.; конвенц≥¤ Ђѕро боротьбу з незаконним захопленн¤м пов≥тр¤них суденї в≥д 16 грудн¤ 1970 р.; конвенц≥¤ Ђѕро боротьбу з незаконними актами, спр¤мованими проти безпеки морського судноплавстваї в≥д 10 березн¤ 1988 р.; конвенц≥¤ Ђѕро боротьбу з незаконними актами, спр¤мованими проти безпеки цив≥льноњ ав≥ац≥њї в≥д 23 вересн¤ 1971 р.; конвенц≥¤ Ђѕро захопленн¤ заручник≥вї в≥д 17 грудн¤ 1979 р.; конвенц≥¤ Ђѕро ф≥зичний захист ¤дерного матер≥алуї в≥д 3 березн¤ 1980 р.
Ѕули прийн¤ти рег≥ональн≥ акти: ¬ашингтонська конвенц≥¤ в≥д 2 лютого 1971 р. Ђѕро попередженн¤ ≥ покаранн¤ акт≥в тероризму, що набирають форми м≥жнародно значущих злочин≥в проти особистост≥ ≥ повТ¤заного з цим вимаганн¤ї, ™вропейська конвенц≥¤ Ђѕро боротьбу з тероризмомї 1976 р., ƒубл≥нська угода 1979 р. щодо застосуванн¤ ™вропейськоњ конвенц≥њ Ђѕро боротьбу з тероризмомї та ≥н. ” межах ™вропейського економ≥чного сп≥втовариства (™≈—) д≥Ї ком≥тет м≥н≥стр≥в закордонних справ з тероризму.
Ќезважаючи на чисельн≥сть м≥жнародно-правових акт≥в та орган≥в, що координують боротьбу з м≥жнародним тероризмом, у м≥жнародному прав≥ дос≥ немаЇ Їдиноњ ун≥версальноњ угоди, що визначаЇ пон¤тт¤ м≥жнародного тероризму, його юридичну природу ≥ в≥дпов≥дальн≥сть. ¬≥дсутн≥й вичерпний перел≥к акт≥в м≥жнародного тероризму.
јктивн≥сть алжирських терорист≥в у ‘ранц≥њ та за њњ межами, заходи ≥ засоби боротьби з ц≥Їю чумою ’’≤ стол≥тт¤, що все б≥льше актив≥зуЇтьс¤, привертають увагу спецслужб у всьому св≥т≥. ” звТ¤зку з цим, безумовно, особливий ≥нтерес становить матер≥ал, присв¤чений проблем≥ тероризму, методам ≥ засобам, що використовуютьс¤ в боротьб≥ з ним у ‘ранц≥њ.
ўе в с≥чневому випуску 1995 р. журнал ЂIntersec npoporoї писав: ЂЌенависть ≥ насильство, що панували в роки конфл≥кту в јлжир≥, безумовно, перекинутьс¤ у ‘ранц≥юї. ÷е сумне пророцтво збулос¤ вже через 6 м≥с¤ц≥в, коли в≥д вибуху бомби алжирських терорист≥в у паризькому метро загинуло 7 чолов≥к. ∆ертвами наступних чотирьох вибух≥в бомб у ‘ранц≥њ стали 27 вбитих ≥ 170 поранених. Ќа щаст¤, дв≥ останн≥ бомби не вибухнули. 17 жовтн¤ 1996 р. алжирськ≥ терористи знову атакували паризьке метро. ¬раховуючи, що вибух ставс¤ в тунел≥, чисельн≥сть жертв була пор≥вн¤но незначною: 26 поранених, де¤к≥ вельми серйозно. «а останн≥ два роки чисельн≥сть жертв тероризму у ‘ранц≥њ перевищила 2 тис. чолов≥к.
р≥м того, ≥снуЇ ще одна серйозна проблема, на ¤ку неодноразово вказував журнал ЂIntersecї: тероризм, ¤к ≥ вс¤ злочинн≥сть, маЇ тенденц≥ю Ђперекидатис¤ на сус≥дн≥й дв≥р, ≥нод≥ нав≥ть на далек≥ в≥дстан≥. якщо алжирським терористам стаЇ Ђскрутної в ѕариж≥, то њхн≥ наступн≥ ц≥л≥ можуть розм≥щуватис¤ будь-де на територ≥њ ‘ранц≥њ, ¤к це вже бувало, а також в ≥нших крањнахї.
≤сламським групам, ¤к≥ мають звТ¤зок з алжирськими, звичайно, легше д≥¤ти у ‘ранц≥њ, н≥ж де≥нде в ™вроп≥, завд¤ки велик≥й к≥лькост≥ п≥вн≥чноафриканц≥в, ¤к≥ Ї французами в другому покол≥нн≥ за народженн¤м. ≤ вжит≥ нещодавно додатков≥ заходи безпеки щодо охорони тунел¤, знову збудованого англ≥йц¤ми ≥ французами, св≥дчать про те, що обидв≥ крањни усв≥домлюють небезпеку алжирського тероризму за межами ‘ранц≥њ.
–озпад —–—– призв≥в до посиленн¤ тероризму в ус≥х колишн≥х союзних республ≥ках. «а даними преси, тут зТ¤вилос¤ безл≥ч терористичних угруповань чисельн≥стю майже 30 тис. чолов≥к. ¬ њхньому арсенал≥ близько 6 тис. ствол≥в зброњ. ѕроблема боротьби з тероризмом актуальна ≥ дл¤ ”крањни.
«ауважимо, що в крим≥нальному законодавств≥ ”крањни т≥льки в звТ¤зку з прийн¤тт¤м нового рим≥нального кодексу ”крањни (2001 р.) Ї крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть статт≥ 258 Ђ“ерористичний актї.
¬одночас, на думку в≥домих юрист≥в, чинне законодавство в ”крањн≥ не в≥дпов≥даЇ сьогодн≥шн≥м реал≥¤м через низку причин. ” ньому ≥снують проблеми, а саме: в≥дсутн¤ ф≥ксац≥¤ де¤ких про¤в≥в тероризму. Ќаприклад, загроза застосуванн¤ насильства, в тому числ≥ запод≥¤нн¤ т¤жких т≥лесних ушкоджень численним сторонн≥м особам.
≤снуЇ нев≥дпов≥дн≥сть санкц≥й де¤ких норм рим≥нального кодексу, ¤кими встановлена в≥дпов≥дальн≥сть за конкретн≥ злочинн≥ д≥¤нн¤, повТ¤зан≥ з тероризмом, ступенев≥ њх сусп≥льноњ небезпеки.
Ќеобх≥дн≥сть доповнень до чинного законодавства зумовлена вступом ”крањни до –ади ™вропи ≥ приЇднанн¤ до низки м≥жнародних конвенц≥й з питань боротьби з≥ злочинн≥стю, в тому числ≥ з тероризмом. р≥м того, на думку в≥тчизн¤них спец≥ал≥ст≥в ≥ заруб≥жних експерт≥в, к≥льк≥сть злочин≥в з ознаками тероризму в ”крањн≥ залишаЇтьс¤ досить високою.
«а своњми основними характеристиками тероризм у крањнах, ¤к≥ утворилис¤ на територ≥њ колишнього –ад¤нського —оюзу, под≥бний до загальнов≥домого тероризму в ус≥х його про¤вах. ѕро це св≥дчить вибух на центральному ринку ¬ладикавказа. ¬ибуховий пристр≥й терористи розм≥стили в овочевих р¤дах, де завжди багатолюдно. …ого потужн≥сть, за оц≥нкою спец≥ал≥ст≥в, була екв≥валентна 7 кг тротилу. ѕостраждало понад 200 чолов≥к, 62 з них загинуло.
” нашому сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс¤ так≥ негативн≥ ¤вища та процеси, ¤к≥ створюють реальну загрозу вибуху тероризму в наш≥й держав≥: глибока соц≥ально-економ≥чна криза, протисто¤нн¤ пол≥тичних сил, наростанн¤ про¤в≥в сепаратизму, зубож≥нн¤ та люмпен≥зац≥¤ значноњ частини населенн¤ при дуже невеликому прошарку Ђсереднього класуї, зрощенн¤ крим≥нальних, б≥знесових ≥ державних структур, корумпован≥сть державного апарату, орган≥зована злочинн≥сть, великомасштабний незаконний об≥г зброњ, девальвац≥¤ моральних та духовних ц≥нностей.
Ћише у 1995 р. на територ≥њ ”крањни зареЇстровано майже 240 крим≥нальних про¤в≥в терористичного спр¤муванн¤, 164 з ¤ких вчинено шл¤хом вибуху, 55 Ч обстр≥лами з гранатомет≥в, автомат≥в та ≥ншоњ зброњ, захоплено 11 заручник≥в, вчинено пос¤ганн¤ на 14 депутат≥в ус≥х р≥вн≥в та 8 прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в. ¬насл≥док цих акц≥й загинуло понад 70 чолов≥к, зруйновано або пошкоджено близько 170 р≥зних буд≥вель ≥ 70 автомоб≥л≥в. ” злочинц≥в вилучено дес¤тки одиниць вогнепальноњ зброњ та набоњв до нењ, вибухових пристроњв тощо.
—татистичн≥ дан≥ св≥дчать, що в ”крањн≥ все б≥льш загрозливого характеру набуваЇ тенденц≥¤ вчиненн¤ злочин≥в терористичноњ спр¤мованост≥ з використанн¤м саморобних вибухових пристроњв. «а останн≥ два роки в ”крањн≥ вчинено понад 560 таких злочин≥в, внасл≥док чого 90 ос≥б загинуло (з них 15 представник≥в владних структур), 218 д≥стали пораненн¤. ѕроведений анал≥з засв≥дчуЇ, що ц≥ про¤ви, ¤к правило, зд≥йснюютьс¤ крим≥нальними елементами п≥д час боротьби за розпод≥л сфер впливу у незаконн≥й п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ з метою усуненн¤ конкурент≥в, а також вбивства або зал¤куванн¤ представник≥в орган≥в державноњ влади та управл≥нн¤.
≤стотну ≥ реальну загрозу м≥жнародн≥й стаб≥льност≥ та безпец≥ становить сьогодн≥ проблема незаконноњ торг≥вл≥ ус≥ма видами озброЇнь та в≥йськовоњ техн≥ки, боЇприпасами, вибуховими речовинами, технолог≥¤ми оборонного та подв≥йного застосуванн¤, окремими видами сировини, матер≥алами, що використовуютьс¤ при розробц≥ або виробництв≥ озброЇнн¤, в≥йськовоњ та спец≥альноњ техн≥ки, експорт та ≥мпорт ¤ких п≥дл¤гаЇ контролю зг≥дно з м≥жнародними угодами.
ћ≥жнародний досв≥д св≥дчить, що зниженн¤ активност≥ терористичноњ д≥¤льност≥ можливе лише за умови протид≥њ з боку держави скоординованими зусилл¤ми спец≥ально сформованих сил.
Ѕоротьба з про¤вами тероризму в наш≥й держав≥ в≥дноситьс¤ до пр≥оритетних завдань, вир≥шенн¤ ¤ких неможливе без терм≥нового створенн¤ державно-правовоњ системи запоб≥ганн¤ та боротьби з тероризмом.
« ц≥Їю метою, враховуючи досв≥д боротьби з тероризмом в ≥нших крањнах, сл≥д продовжувати роботу, спр¤мовану на вдосконаленн¤ чинного законодавства, передбачити посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за найб≥льш небезпечн≥ злочини, вчинен≥ з метою тиску на державн≥ органи та громадськ≥сть.
ѕроведенн¤ внутр≥шн≥х заход≥в необх≥дно поЇднувати з багатосторонн≥м м≥жнародним сп≥вроб≥тництвом, вс≥л¤ко спри¤ти розвитку взаЇмод≥њ правоохоронних та ≥нших державних орган≥в ”крањни з в≥дпов≥дними орган≥зац≥¤ми та правоохоронними органами заруб≥жних крањн у боротьб≥ з орган≥зованою злочинн≥стю, тероризмом та незаконним наркооб≥гом тощо.
«а на¤вност≥ понад дес¤ти м≥жнародних конвенц≥й з проблем боротьби з тероризмом, зокрема, ™вропейськоњ конвенц≥њ по боротьб≥ з тероризмом (1977 р.), –имськоњ конвенц≥њ про боротьбу з незаконними актами, спр¤мованими проти безпеки морського судноплавства (1988 р.), ћ≥жнародноњ конвенц≥њ про боротьбу з захопленн¤м заручник≥в (1979 р.) та ≥нших, ¤к≥ приймалис¤ у р≥зн≥ часи та з р≥зними, подекуди протилежними, п≥дходами й оц≥нками щодо одних ≥ тих же под≥й, ускладнюЇтьс¤ пор¤док њх застосуванн¤, унеможливлюЇтьс¤ забезпеченн¤ в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ м≥ж державами-учасниц¤ми л≥кв≥дац≥њ терористичних конфл≥кт≥в.
”крањнськ≥ вчен≥, ¤к≥ досл≥джують дану проблему (™мель¤нов ¬., √лушков ¬., ондратьЇв я., Ћ≥пкан ¬. та ≥нш≥) зазначають, що сьогодн≥ Ї нагальна потреба створенн¤ ≥ прийн¤тт¤ м≥жнародним сп≥втовариством ™диноњ конвенц≥њ з питань боротьби з тероризмом, в ¤к≥й, з урахуванн¤м м≥жнародного досв≥ду захисту прав людини, було б визначено пон¤тт¤ тероризму та терористичного акту, передбачено ч≥ткий пор¤док взаЇмод≥њ держав та умови обовТ¤зковоњ видач≥ терорист≥в зац≥кавлен≥й крањн≥, правовий статус держав, ¤к≥ зд≥йснюють терористичну пол≥тику.
ћ≥жнародний досв≥д боротьби з тероризмом св≥дчить про надзвичайну важлив≥сть створенн¤ механ≥зму реал≥зац≥њ положень конвенц≥њ з боку орган≥в, ¤к≥ виконують пол≥цейськ≥ функц≥њ:
1) визначенн¤ њх прав ≥ обовТ¤зк≥в;
2) налагодженн¤ взаЇмод≥њ орган≥в, ¤к≥ виконують пол≥цейськ≥ функц≥њ у боротьб≥ з тероризмом по л≥н≥њ ≤нтерполу та ™вропи;
3) координац≥¤ д≥й м≥ж державами, особливо м≥ж правоохоронними структурами, ¤к≥ зд≥йснюють боротьбу з тероризмом;
4) врегулюванн¤ правовоњ сторони взаЇмод≥њ, наприклад, шл¤хом п≥дписанн¤ ћ≥жнародноњ конвенц≥њ з широкого кола питань, зокрема щодо обм≥ну ≥нформац≥Їю, сп≥льних практичних д≥й на кордонах, в≥дстеженн¤ м≥сць знаходженн¤ та пересуванн¤ ос≥б, схильних до вчиненн¤ терористичних акт≥в, контролю за об≥гом зброњ, вибухових ≥ рад≥оактивних речовин тощо.
¬веденн¤ зм≥н в чинне законодавство, на наш погл¤д, в≥д≥граЇ позитивну роль у попередженн≥ акт≥в тероризму, зм≥цненн≥ м≥жнародного ≥ нац≥онального правопор¤дку.
ƒоповненн¤ та зм≥ни неминуч≥ в законодавств≥ ”крањни. ј, можливо, необх≥дний ≥ спец≥альний закон Ђѕро протид≥ю тероризмуї? Ќа користь такого р≥шенн¤ св≥дчить низка обставин. «окрема, тероризм ¤к складне ¤вище навр¤д чи можна виразити в межах Їдиноњ ун≥версальноњ норми крим≥нального права. Ќовий закон, з одного боку, вм≥щував би посиланн¤ на в≥дпов≥дн≥ статт≥ рим≥нального кодексу, з ≥ншого Ч з метою розширенн¤ ≥ вдосконаленн¤ правозастосуванн¤ в боротьб≥ з тероризмом Ч передбачав введенн¤ додаткових норм пр¤моњ д≥њ, що належать до р≥зних галузей права, а також процедур њх застосуванн¤.