Ќа виконанн¤ р≥шень V≤ з

Ќа виконанн¤ р≥шень V≤ зТњзду

«ахист в≥тчизн¤ного виробництва не самоц≥ль, а передумова добробуту!

«а онституц≥Їю ”крањна Ц демократична держава. ≈коном≥чна демократ≥¤ пол¤гаЇ в дотриманн≥ принципу, за ¤ким вс≥ питанн¤ в сфер≥ виробництва мають вир≥шуватис¤ з врахуванн¤м думки ≥ при безпосередньоњ участ≥ тих, кого вони стосуютьс¤ Ц ¤к роботодавц≥в так ≥ найманих прац≥вник≥в.

«агальнов≥домо, що конкурентоздатн≥сть та ефективн≥сть виробництва зростають, ¤кщо прац≥вники зац≥кавлено беруть участь у вир≥шенн≥ проблем п≥дприЇмства Ц виробничого, економ≥чного та соц≥ального характеру.

ѕроте украњнськ≥ ≥деологи Ув≥льного ринкуФ зробили все, щоб позбавити профсп≥лки впливу на виробничоЦеконом≥чну сферу та максимально обмежити регулюючу роль держави. ѕри цьому ≥ сам≥ профсп≥лки в ейфор≥њ Уроздержавленн¤Ф з необдуманою легк≥стю в≥дкидали Уневластив≥ профсп≥лкам функц≥њФ, виливши з брудною водою ≥ дит¤ Ц участь у формуванн≥ цив≥л≥зованих виробничих в≥дносин, в≥дносин цив≥л≥зованого розвитку.

–инковий фундаментал≥зм ще страшн≥ший за ≥сламський. «а п≥драхунками науковц≥в втрати нашоњ держави за рахунок лише спаду виробництва за пер≥од таких ринкових перетворень складають майже 400 млрд. долар≥в —Ўј. ÷е н≥чим невиправдан≥ надвелик≥ втрати держави ≥ народу ”крањни.

ѕрофсп≥лки не можуть сто¤ти осторонь руйнац≥њ нац≥онального виробництва Ц ми повинн≥ самим активним чином впливати на виробнич≥, економ≥чн≥, технолог≥чн≥ процеси на кожному п≥дприЇмств≥, рег≥он≥ та галуз≥ Ц бо це база дл¤ створенн¤ робочих м≥сць дл¤ наших потенц≥йних член≥в профсп≥лок, бо це передумова продуктивноњ зайн¤тост≥ ≥ њњ г≥дноњ оплати дл¤ наших сп≥лчан.

„ас дл¤ роздум≥в минув. „етвертий зТњзд ‘ѕ” ч≥тко визначив позиц≥ю щодо економ≥чноњ та виробничоњ пол≥тики та у своњх програмних документах поставив конкретн≥ завданн¤ профсп≥лкам у боротьб≥ за гуман≥зац≥ю ринкових в≥дносин та соц≥альну ор≥Їнтац≥ю реформ у виробнич≥й сфер≥. ѕрокоментую найб≥льш, на мою думку, значущ≥.

ѕерше. ∆орстка боротьба за зниженн¤ необгрунтовано високих податк≥в ≥ негайна в≥дм≥на надуманих Ц нерац≥ональних податк≥в.

¬с≥м в≥домо, що ѕƒ¬ стало р≥зновидом крим≥нального б≥знесу, ¤кий в окрем≥ кишен≥ перекачуЇ м≥ль¤рди гривень. ћайже весь цей податок сплачуЇ прац≥вник, витрачаючи на нього кожну пТ¤ту зароблену гривню. —траждають в≥д цього побору п≥дприЇмства, бо держава њм м≥с¤ц¤ми не в≥дшкодовуЇ належн≥ кошти Ц а це майже 6 м≥ль¤рд≥в гривень, ¤к≥ могли п≥ти на розвиток виробництва. ≤ що дуже важливо, державний бюджет в≥д цього ѕƒ¬ практично н≥чого не отримуЇ. ћи зробимо велику справу, ¤кщо через в≥дм≥ну ѕƒ¬ скоротимо майже на чверть зайв≥ видатки наших член≥в профсп≥лок ≥ значно поповнимо об≥гов≥ кошти п≥дприЇмств.

¬ той же час, в боротьб≥ з надм≥рними податками дл¤ п≥дприЇмств сл≥д пост≥йно памТ¤тати про нагальну потребу кардинального зменшенн¤ податк≥в з зароб≥тноњ плати. ƒл¤ роботодавц≥в ≥ прац≥вник≥в це ун≥кально сол≥дарна мета ≥ цей факт профсп≥лкам сл≥д використати на вс≥ 100%.

ƒруге. Ќеобх≥дно покласти край з спекул¤ц≥¤ми державними замовленн¤ми. —ьогодн≥ вовни Ї не державним регул¤тором ≥ не стимулом дл¤ в≥тчизн¤ного товаровиробника, а карою небесною за патр≥отизм. „ому суднобуд≥вники, що в≥дремонтували нац≥ональний символ У рейсер —агайдачнийФ, або прац≥вники легкоњ промисловост≥, що виготовили форму дл¤ м≥л≥ц≥њ чи арм≥њ мають роками вит¤гувати з держави плату за виконану на њњ замовленн¤ роботу? Ѕ≥льш того, окрем≥ м≥н≥стерства УпроваландавФ з оплатою замовленн¤ три роки, тепер за¤вл¤ють що взагал≥ платити не будуть, бо начебто позовний терм≥н минув. Ќеобх≥дно не т≥льки негайно повернути п≥дприЇмствам зароблене, а ≥ максимально зб≥льшити кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в саме п≥д державн≥ замовленн¤ ≥ саме дл¤ в≥тчизн¤них товаровиробник≥в. ÷е сл≥д зробити через активну участь профсп≥лок при формуванн¤ бюджет≥в та складанн≥ програм соц≥ально-економ≥чного розвитку.

“рете. ћи просто зобовТ¤зан≥ використати св≥й останн≥й шанс, щоб не допустити остаточну руйнац≥ю державноњ власност≥. УЌе державною ≥ не в державних ≥нтересах розгл¤даЇтьс¤ б≥льш≥сть сценар≥њв у сфер≥ приватизац≥њЕ, розт¤гуЇтьс¤, розпорошуЇтьс¤, розпродаЇтьс¤ за безц≥нь державна власн≥сть. ѕриватизац≥¤ стала чи не найб≥льш спри¤тливою сферою дл¤ в≥дмиванн¤ УбруднихФ грошей, безборонноњ ≥ безкарноњ свавол≥ т≥ньового кап≥талуФ ÷е не м≥й висновок Ц це слова ѕрезидента ”крањни.

—л≥д зазначити, що жодна програма приватизац≥њ не м≥стила будь-¤кого економ≥чного обірунтуванн¤ обс¤г≥в в≥дчуженн¤ державного майна, його необх≥дност≥ та доц≥льност≥. –езультат на лице - народна власн≥сть вже не у народу, в державний бюджет потрапила лише крапл¤ в≥д багатом≥ль¤рдноњ власност≥ держави, а оч≥куване зростанн¤ виробництва обернулось його масовою збитков≥стю. ≤ що саме страшне - ефективно працююч≥ прибутков≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ могли давати в державну казну добрий дох≥д пускаютьс¤ з молотка, а бо п≥двод¤тьс¤ п≥д штучне банкрутство.

¬≥д монопол≥њ держави ми плавно перейшли до монопол≥њ окремих ос≥б, бо саме в руках невеликоњ к≥лькост≥ населенн¤ продовжуЇ концентруватис¤ колишн¤ народна власн≥сть, проте головне ≥нше Ц зм≥на власника не призвела до ефективного його використанн¤. ÷е найб≥льш негативний насл≥док цих процес≥в Ц значна частина роздержавлених п≥дприЇмств працюЇ збитково, нап≥впрацюЇ, а бо взагал≥ простоюЇ. јналог≥чна ситуац≥¤ складаЇтьс¤ в аграрному сектор≥ Ц штучно зроблене зубож≥нн¤ с≥льського населенн¤ примушуЇ його за безц≥нь продавати своњ пањ, а не купувати земл≥ чи засоби дл¤ њњ обробки.

ћи маЇмо обТЇднатис¤ проти ц≥Їњ Уприхватизац≥њФ ≥ не допустити при формуванн≥ завершального етапу роздержавленн¤ втрати ефективно працюючих, або соц≥ально значущих п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й! ћи маЇмо поставити руба питанн¤ реприватизац≥њ п≥дприЇмств, нов≥ власники ¤ких не виконали умови договору куп≥вл≥-продажу щодо збереженн¤ числа працюючих, або щодо поверненн¤ борг≥в ≥з зароб≥тноњ плати та забезпеченн¤ њњ належного р≥вн¤. ≤ ще Ц ми маЇмо домагатись сплати див≥денд≥в нашим прац≥вникам по њх майновим сертиф≥катам, ¤кими безсоромно безкоштовно роками користуютьс¤ ≥ багат≥ють окрем≥ особи.

„етверте. ¬край важливим Ї ц≥леспр¤мован≥ д≥њ профсп≥лок на в≥дновленн¤, модерн≥зац≥ю виробництва. —ьогодн≥ половина основних фонд≥в знаходитьс¤ на нульовому р≥вн≥ амортизац≥њ, в р¤д≥ галузей, зокрема металург≥њ, ситуац≥¤ ще г≥рша. як тут не нагадати, що зношенн¤ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки в дес¤ть раз≥в перевищуЇ њњ оновленн¤. якщо ми постоњмо осторонь ще р≥к-два поки нов≥ власники вичавл¤ть останн≥ соки з в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, то ми будемо мати не просто технолог≥чне в≥дсталу крањну, а крањну Ц промислово-аграрний см≥тник, а це крок в пр≥рву масового травматизму, безроб≥тт¤ ≥ еколог≥чних катастроф.

«а один крок до вступу ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ ми маЇмо стати профсп≥лковим монол≥том по в≥дстоюванню ≥нтерес≥в в≥тчизн¤ного виробництва, але ≥нтерес≥в сусп≥льно корисних, а не вузькокланових.

ƒл¤ в≥дновленн¤ конкурентоздатност≥ наших п≥дприЇмств в першу чергу сл≥д зробити конкурентноспроможною нац≥ональну робочу силу. —ьогодн≥ украњнський прац≥вник в середньому проходить п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ раз на 15 рок≥в, тод≥ ¤к крањнах ™вросоюзу, куди ми прагнемо, це в≥дбуваЇтьс¤ раз на 2 роки. ÷е говорить про повну безв≥дпов≥дальн≥сть роботодавц≥в за найн¤ту ними же робочу силу ≥ про њх недалекогл¤дн≥сть, а також про профсп≥лкову близорук≥сть.

«а р≥зними оц≥нками ”крањна за 12 останн≥х рок≥в втратила в≥д 15 до 25% свого ≥нтелектуального потенц≥алу в результат≥ ем≥грац≥њ найб≥льш п≥дготовленоњ робочоњ сили, ще третина нашоњ роб≥тничоњ ел≥ти вимушена заробл¤Ї соб≥ на житт¤ торгуючи на ринках. «а п≥драхунками зах≥дних вчених, ем≥грац≥¤ висококвал≥ф≥кованого фах≥вц¤ р≥внозначна вкладенню в економ≥ку вибраноњ њм крањни м≥льйона долар≥в. јле ≥ це лише верх≥вка айсбергу. якщо ран≥ше ми говорили про проблему в≥дтоку ≥нтелекту, то зараз постала загроза в≥дтоку генофонду, бо покидають крањну впершу чергу молод≥, здоров≥ ≥ розумн≥. ¬же ≥ голова ¬ерховноњ –ади ”крањни ¬олодимир Ћитвин закликаЇ УЌе можна вже в≥дсторонюватис¤ в≥д кричущого факту, що люди не можуть д≥стати пристойний зароб≥ток у власн≥й крањн≥ ≥ змушен≥ шукати роботу за њњ межами. ћи нав≥ть не знаЇмо справжн≥х розм≥р≥в такого зароб≥тчанстваФ.

« ким ми будемо в≥дроджувати наше виробництво? “обто пор¤д з питанн¤ми суто виробничими, ми маЇмо ч≥тко ≥ жорстко визначити свою позиц≥ю, що ми боремос¤ за виробництво не просто за ради самого виробництва, що ми боремос¤ за виробництво не за ради просто отриманн¤ кимсь прибутк≥в, а ми боремос¤ за виробництво, де Ї умови дл¤ безпечноњ прац≥, де за належну працю плат¤ть г≥дну зарплату, де у прац≥вник≥в Ї стаб≥льне майбутнЇ. ≤ ми, профсп≥лковц≥, ≥ роботодавц≥, ≥ державн≥ д≥¤чи мають пост≥йно памТ¤тати слова класика кап≥тал≥зму јдама —м≥та УЌедоплата працюючим хоч одного цента може перетворити на жебрака найбагатшу державуФ.

«Тњзд зажадав в≥д профсп≥лок в боротьб≥ за належну зароб≥тну плату вже виходити з окоп≥в ≥ переходити у р≥шуч≥й наступ, бо дл¤ цього вже Ї не т≥льки правов≥, а й економ≥чн≥ передумови. Ќаприклад, т≥льки за останн≥ три роки продуктивн≥сть прац≥ в с≥льському господарств≥ зросла в п≥втора раза, при цьому енергоЇмн≥сть виробництва скоротилас¤ наполовину, а зароб≥тна плата сел¤нина залишаЇтьс¤ ганебно низькою. „ому??? ћабуть ≥ профсп≥лкам адресував ѕрезидент ”крањни вимогу Унарешт≥ покласти край тому, що значна частина продукц≥њ з пол¤, ферми чи комори продаЇтьс¤ за п≥вц≥ниФ.

¬ ц≥й боротьб≥ Ї у нас ще один потужний ворог - це т≥ньова економ≥ка. Ќа жаль держава фактично спри¤Ї њњ паразитуванню на наш≥й прац≥. ’≥ба може конкурувати з УнелегаламиФ п≥дприЇмство, що платить справно держав≥ так≥ велик≥ податки, х≥ба може конкурувати з Ут≥ньовикамиФ наш прац≥вник, коли в≥н через св≥й прибутковий податок платить держав≥ за себе ≥ ще за 2-3 так званих неформально зайн¤тих. «а самими мТ¤кими оц≥нками державний ≥ м≥сцев≥ бюджети щор≥чно недоотримають податк≥в через тон≥зац≥ю виробництва щонайменш 50 м≥ль¤рд≥в гривень. ¬певнений, що саме боротьба з т≥ньовою економ≥кою може стати дл¤ профсп≥лок, роботодавц≥в та держави тою сп≥льною точкою обТЇднанн¤ зусиль по в≥дродженню нац≥онального виробництва та реальноњ боротьби з б≥дн≥стю. як тут не згадати слова великого “араса Ўевченко УЅор≥тьс¤ ≥ поборетеФ.

ер≥вник управл≥нн¤ з питань

захисту економ≥чних ≥нтерес≥в

член≥в профсп≥лок та

розвитку в≥тчизн¤ного виробництва —ерг≥й ондрюк