≤V зТњзд ‘едерац≥њ профсп≥лок ”крањни велику увагу прид≥лив питанн¤м колективно-догов≥рного регулюванн¤. Ѕуло в≥дм≥чено, що ‘едерац≥¤ профсп≥лок ”крањни та њњ членськ≥ орган≥зац≥њ, профсп≥лков≥ ком≥тети напрацьовували засоби посиленн¤ впливу на вир≥шенн¤ проблем у сфер≥ колективних переговор≥в, укладенн¤ колективних договор≥в ≥ угод, цив≥л≥зованого розвТ¤занн¤ трудових конфл≥кт≥в, ≥нших форм соц≥ального партнерства.
ƒл¤ њх забезпеченн¤ профсп≥лки спри¤ли створенню в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази, за цей час прийн¤т≥ закони Уѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥Ф, Уѕро орган≥зац≥њ роботодавц≥вФ, Уѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)Ф. Ќапрацьовано нову редакц≥ю «акону ”крањни Уѕро колективн≥ договори ≥ угодиФ, законопроект Уѕро соц≥альне партнерствоФ.
«а ≥н≥ц≥ативи ‘ѕ” в 1998 роц≥ проведена ¬сеукрањнська тристоронн¤ нарада з питань ефективност≥ колективних договор≥в. ¬ 2001 роц≥ на зас≥данн≥ ѕрезид≥њ –ади ‘ѕ” розгл¤нута робота профоб'Їднань ƒн≥пропетровськоњ, “ерноп≥льськоњ та ’ерсонськоњ областей з укладенн¤ й виконанн¤ колективних договор≥в. Ќа њх приклад≥ узагальнена практика та проблеми колдогов≥рноњ роботи, визначен≥ завданн¤ перед профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми вс≥х р≥вн≥в.
ƒ≥¤льн≥сть соц≥альних партнер≥в у цьому напр¤мку спри¤ла зб≥льшенню к≥лькост≥ колективних договор≥в в 1,6 рази. ƒодатков≥ гарант≥њ по колективних договорах мають 10 м≥льйон≥в прац≥вник≥в. –оботодавц≥ на запровадженн¤ цих гарант≥й щор≥чно витрачають б≥льше одного м≥ль¤рда гривень.
«начна увага прид≥л¤лас¤ налагодженню соц≥ального д≥алогу. –егул¤рними були зустр≥ч≥ кер≥вник≥в профсп≥лок ≥з ѕрезидентом ”крањни, кер≥вництвом ”р¤ду, де ставились найактуальн≥ш≥ питанн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни та соц≥ального захисту прац≥вник≥в. ѕредставники ‘ѕ” брали активну участь у робот≥ Ќац≥ональноњ ради соц≥ального партнерства, де сп≥вголовою вже пТ¤ть рок≥в Ї перший заступник √олови ‘ѕ” √.ќсовий. Ѕ≥льш≥сть питань, ¤к≥ розгл¤дав цей тристоронн≥й орган, були ≥н≥ц≥йован≥ саме профсп≥лками.
—кладна соц≥ально-економ≥чна ситуац≥њ в крањн≥, коли масово порушувалис¤ конституц≥йн≥ права ≥ гарант≥њ труд¤щих, не раз змушувала ‘ѕ”, њњ членськ≥ орган≥зац≥њ, профкоми, вдаватис¤ до силових метод≥в тиску на органи виконавчоњ влади, роботодавц≥в.
ѕередус≥м це ¬сеукрањнська акц≥њ протесту профсп≥лок 1998 року ≥, згодом, виникненн¤ колективного трудового спору м≥ж ‘едерац≥Їю профсп≥лок ”крањни ≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬ ход≥ врегулюванн¤ конфл≥кту з 11 вимог вдалось задовольнити 7 найважлив≥ших.
Ќа початку 2000 року в≥дбулос¤ масове п≥кетуванн¤ ”р¤ду, ¬ерховноњ –ади ”крањни, в результат≥ були перенесен≥ строки реформуванн¤ ‘онду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни та вир≥шен≥ питанн¤ упор¤дкуванн¤ п≥льг дл¤ населенн¤.
¬сеукрањнська акц≥¤ протесту профсп≥лок восени 2000 року змусила ”р¤д б≥льш активно вир≥шувати проблему поверненн¤ борг≥в про зароб≥тн≥й плат≥, погодитис¤ на дворазове п≥двищенн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати у 2002 роц≥.
«авд¤ки принципов≥й позиц≥њ ‘ѕ” в Ќац≥ональн≥й рад≥ соц≥ального партнерства та робот≥ у ¬ерховн≥й –ад≥ в 2001 роц≥ вдалось в≥дхилити законопроект ”р¤ду, ¤ким пропонувалос¤ значно розширити сфери д≥¤льност≥, де проведенн¤ страйк≥в законодавчо заборонено.
–азом з тим, профсп≥лкам не вдалось зад≥¤ти на повну силу ≥нституц≥йн≥ форми соц≥ального партнерства, можливост≥ колективних договор≥в ≥ угод у захист≥ ≥нтерес≥в труд¤щих.
Ќе були налагоджен≥ обовТ¤зков≥ консультац≥њ з ”р¤дом, роботодавц¤ми при визначенн≥ стратег≥њ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики держави. ѕри п≥дготовц≥ ƒержавного бюджету не вистачало досв≥ду, згуртованост≥ ≥ вм≥нн¤ протисто¤ти ≥нтересам м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й та нац≥ональним ол≥гарх≥чним структурам. ¬ 1999 роц≥ була позбавлена права п≥дготовки рекомендац≥й ѕрезиденту ”крањни щодо напр¤м≥в державноњ соц≥альноњ пол≥тики Ќац≥ональна рада соц≥ального партнерства. «а зв≥тний пер≥од √лава держави жодного разу не прийн¤в участ≥ у зас≥данн≥ цього органу, ¤кий створений при ѕрезидентов≥ ”крањни.
ќстанн≥м часом ми не в≥дчували сп≥льност≥ ≥нтерес≥в ≥ Їдност≥ д≥й з ”—ѕѕ ≥ конфедерац≥Їю роботодавц≥в у питанн¤х визначенн¤ бюджетноњ, податковоњ, кредитноњ пол≥тики, захисту в≥тчизн¤ного виробництва.
Ќе повною м≥рою виконано завданн¤ попереднього зТњзду щодо укладенн¤ колективного договору на кожному п≥дприЇмств≥. де д≥Ї профсп≥лкова орган≥зац≥¤. «а даними державноњ статистики, укладено майже 76 тис¤ч колективних договор≥в, а лише ‘ѕ” маЇ 119 тис¤ч первинних орган≥зац≥й. Ѕ≥льш ¤к 20 в≥дсотк≥в працюючих, що складаЇ майже 3 м≥льйони прац≥вник≥в, не охоплено колективними договорами.
Ќадто послаблена увага профсп≥лок до виправданого св≥товою практикою та гарантованого онституц≥Їю ”крањни права на страйк. якщо в 1997 роц≥ в≥дбулос¤ 1162 страйки, то в 2001 - лише 42, тобто зменшенн¤ майже у 30 раз≥в.
Ѕезперечно колективн≥ трудов≥ спори та страйки не можна навТ¤зувати зверху, а тим паче орган≥зовувати там, де ефективно д≥ють механ≥зми соц≥ального партнерства. јле у випадках масових та системних порушень законодавства про працю, умов колективних договор≥в ≥ угод, ≥гноруванн¤ вимог профсп≥лок потр≥бно переходити в≥д партнерства, невтручанн¤ до жорсткоњ опозиц≥њ в найгостр≥ших њњ формах. Ћюди це зрозум≥ють ≥ п≥дтримають.
¬раховуючи стан колективно-догов≥рноњ роботи, ≤V «Тњзд ‘ѕ” поставив так≥ завданн¤:
Ø домагатись укладенн¤ кожною профсп≥лковою орган≥зац≥Їю колективного договору дл¤ забезпеченн¤ належного соц≥ального захисту прац≥вник≥в;
Ø значно посилити вимоглив≥сть профсп≥лок до соц≥альних партнер≥в ≥ в першу чергу до себе стосовно своЇчасноњ та повноњ реал≥зац≥њ норм колективних договор≥в ≥ угод;
Ø вживати адекватних д≥й до посадових ос≥б та профсп≥лкових л≥дер≥в, ¤к≥ ухил¤ютьс¤ в≥д веденн¤ колективних переговор≥в.
« ц≥Їю метою ‘ѕ” домагатиметьс¤:
Ø створенн¤ нац≥ональноњ системи навчанн¤ з питань колективних переговор≥в та соц≥ального д≥алогу;
Ø внесенн¤ принципових зм≥н до «акону ”крањни Уѕро колективн≥ договори ≥ угодиФ, зокрема щодо обовТ¤зковост≥ укладенн¤ колективних договор≥в, поширенн¤ норм галузевих угод на вс≥ п≥дприЇмства незалежно в≥д форм власност≥ ≥ господарюванн¤;
Ø розширенн¤ повноважень Ќац≥ональноњ ради соц≥ального партнерства ¤к тристороннього органу узгодженн¤ ≥нтерес≥в стор≥н щодо виробленн¤ й реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики держави.
Ѕабенко ќ.‘. Ц зав. сектором
тел. 228-45-86, E-mail: bof@uprotel.net.ua