ѕринципова помилка

 

√олова бюджетного ком≥тету ѕ. ѕорошенко вважаЇ, що м≥н≥мальну зарплату не можна зм≥нювати без 100-процентного в≥дновленн¤ м≥жквал≥ф≥кац≥йних сп≥вв≥дношень. Ући(??) не можемо допустити щоб прибиральниц¤, при вс≥й поваз≥ до нењ отримувала ст≥льки ж, ск≥льки вчитель ≥ професорФ, - за¤вив в≥н.

¬иходить пан ѕорошенко вважаЇ, що м≥н≥мальна зароб≥тна плата в 237грн. Ї екв≥валентом прац≥ вчител¤ та професора!

÷≥каво, чи  знаЇ цей народний обранець, що п≥сл¤ сплати податк≥в з 237грн. залишок грошей лише дор≥внюЇ (за даними нав≥ть ћ≥нпрац≥) вартост≥ виключно продукт≥в харчуванн¤(за м≥н≥мальними нормами споживанн¤ дл¤ одн≥Їњ особи) та проњзду на роботу. ј ¤к бути з неоплаченими рахунками за житло, електрику, за що вбратис¤, за що купити газету ≥, нарешт≥, ¤к утримати д≥тей Ц ще маленьких, але вже громад¤н ”крањни???

ћабуть голова бюджетного ком≥тету вм≥Ї рахувати не т≥льки бюджет крањни, а й знаЇ ¤к зробити бездеф≥цитним бюджет звичайноњ украњнськоњ с≥мТњ. «алишаЇтьс¤ спод≥ватис¤, що державна людина ѕетро ƒорошенко нарешт≥ визнаЇ, що
не прибиральниц¤ отримуЇ ¤к вчитель, чи л≥кар, а вчителю та л≥карю держава цин≥чно платить за њх роботу зарплату не г≥дну прац≥ прибиральниц≥ !!!

 

—ерг≥й ѕриск≥пливий

 

який д≥агноз у украњнського ринку прац≥?

 

 ондрюк —ерг≥й - кер≥вник правл≥нн¤

‘ѕ”, голова ком≥с≥њ з

питань ф≥нанс≥в та майна

ѕравл≥нн¤ ‘онду страхуванн¤

на випадок безроб≥тт¤

 

як в≥домо, кожен процент безроб≥тт¤ призводить до зростанн¤ на 2-3 проценти р≥вн¤ злочинност≥, самогубств, псих≥чних захворювань та ≥нших соц≥альних патолог≥й.

¬ ”крањн≥ за даними головного захисника прав людини доброд≥йки  арпачовоњ за пер≥од так званих реформ пок≥нчили житт¤ самогубством понад 150 тис. громад¤н, а це в 10 раз≥в б≥льше н≥ж загинуло рад¤нських солдат за дес¤тир≥чну в≥йну в јфган≥стан≥. Ќеобх≥дно пригадати ≥ замислитис¤ над словами в≥це-премТЇр-м≥н≥стра —еминоженка, що в 2000 роц≥ в≥д соц≥альноњ хвороби - туберкульозу загинуло 11 тис. громад¤н ”крањни, а в минулому роц≥ ц¤, п≥дкреслюю, соц≥альна хвороба забрала житт¤ вже у 12 тис¤ч наших сп≥вв≥тчизник≥в.

ћабуть не все гаразд в ƒатському, тобто ”крањнському корол≥вств≥!

ўоб обТЇктивно оц≥нити стан здоровТ¤ украњнського ринку прац≥, його сл≥д чесно ≥ ¤к≥сно прод≥агностувати. ¬≥д правильного д≥агнозу залежить ≥ в≥рн≥сть вибору л≥куванн¤ ≥ його результат.

—початку подивимос¤ на оф≥ц≥йн≥ анал≥зи ринку прац≥.

« оф≥ц≥йно зареЇстрованим безроб≥тт¤м ситуац≥¤ у нас значно краще н≥ж в —Ўј, Ќ≥меччин≥ ≥ близько до ситуац≥њ в япон≥њ.

ј ¤кби р≥вень оф≥ц≥йного безроб≥тт¤ у нас продовжував скорочуватис¤ такими ж темпами, ¤к це було в 2001 р., то вже в 2005 роц≥ служби зайн¤тост≥ сл≥д було б закрити через л≥кв≥дац≥ю в наш≥й держав≥ такого ¤вища ¤к безроб≥тт¤.

ѕроте реал≥њ далеко не так≥ вт≥шн≥. „ому?

 оли ми м≥р¤Їмо кровТ¤ний тиск, то нас не задовольн¤Ї знанн¤ лише про показник нижнього тиску. “обто нам не сл≥д т≥шитис¤ лише красивими даними зареЇстрованого безроб≥тт¤, а сл≥д поц≥кавитис¤ ≥ знайти в≥дпов≥дь, що в нас робитьс¤ з верхн≥м тиском ринку прац≥ - з зареЇстрованою зайн¤т≥стю. Ќажаль, тут ситуац≥¤ наближаЇтьс¤ до кл≥н≥чноњ смерт≥. ўор≥чно сумарна легальна зайн¤т≥сть в ”крањн≥ скорочуЇтьс¤ на 300-700 тис¤ч ос≥б. “обто щор≥чно к≥льк≥сть громад¤н ”крањни, позбавлених можливост≥ легально, по закону заробити соб≥ на житт¤, зб≥льшуЇтьс¤ на 300-700 тис. чолов≥к. ≤ндустр≥альна крањна ”крањна перетворилась в кочовий таб≥р м≥н¤л ≥ торговц≥в.

“ак чому при тотальному скороченн≥ робочих м≥сць оф≥ц≥йне безроб≥тт¤ майже не зростаЇ, а в минулому роц≥ ще й стр≥мко падало?

ƒек≥лька рок≥в тому ‘ѕ” через механ≥зм √енеральноњ угоди з ”р¤дом домоглас¤ застосуванн¤ ƒержкомстатом методолог≥њ ћќѕ дл¤ нормального визначенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥ ≥ безроб≥тт¤ населенн¤ шл¤хом опитуванн¤ домогосподарств.

≤ тут ¤к УздрасьтЇФ зТ¤сувалос¤, що р≥вень реЇструЇмого безроб≥тт¤ в 4-10 раз≥в нижчий, н≥ж р≥вень, ¤кий визначений шл¤хом опитуванн¤.

ѕроте ≥ це лише верх≥вка айсбергу. —права в тому, що до числа зайн¤тих сит≥ Ївропейц≥, а в≥дпов≥дно ≥ наш ƒержкомстат в≥днос¤ть тих, хто на прот¤з≥ тижн¤, що обстежуЇтьс¤, працював хоча б одну годину.

“обто, виход¤чи з сьогодн≥шньоњ м≥н≥мальноњ зарплати в 165 грн. за м≥с¤ць, ¤кщо заробив за тиждень 1 гривню ≥ 6 коп≥йок, то ти вже повноправно зайн¤та особа!

“од≥ лог≥чно поставити питанн¤ - а хто в наш≥й крањн≥ Ї зайн¤тим, а хто Ї безроб≥тним?

якщо буквально дотримуватис¤ букви закону про зайн¤т≥сть, то зайн¤тим у нас рахуЇтьс¤ ≥ колекц≥онер с≥рникових коробок ≥ той, хто по см≥тникам збираЇ пл¤шки. ÷ей список Узайн¤тихФ можна ще довго продовжувати.

ќсь чому профсп≥лки ц≥леспр¤мовано продовжують домагатис¤ визначати зайн¤т≥сть у в≥дпов≥дност≥ з конституц≥йними нормами, за ¤кими кожен громад¤нин маЇ право на працю, що включаЇ можлив≥сть заробити на житт¤ працею дл¤ себе ≥ на достатн≥й р≥вень житт¤ с≥мТњ, причому на працю з безпечними ≥ здоровими умовами.

“ому ми домагаЇмос¤ запровадженн¤ дл¤ оц≥нки стану ринку прац≥ такого терм≥ну ¤к Ув≥дпов≥дна трудова зайн¤т≥стьФ, тобто зайн¤т≥сть, ¤ка в≥дпов≥даЇ вимогам закон≥в ”крањни Уѕро оплату прац≥Ф, Уѕро охорону прац≥Ф, про соц≥альне страхуванн¤, про оподаткуванн¤.

якщо спробувати порахувати, ск≥льки громад¤н ”крањни мають зарплату вищу за прожитковий м≥н≥мум, тобто вищу за 365 грн., сплачують з ц≥Їњ зарплати податок ≥ страхов≥ внески, працюють в безпечних ≥ здорових умовах прац≥?

«а нашими оц≥нками - таких прац≥вник≥в, що найб≥льш 30% в≥д тих, кого держава вважаЇ зайн¤тим. ј хто ж т≥ 70%, що залишилис¤? який у них виб≥р щоб прогодувати с≥мТю?

Ќа сьогодн≥ њм дозволено вибрати - або вмерти, або вкрасти!

“о ¤кий д≥агноз можна поставити при таких симптомах хвороби?

¬лада придумала дл¤ б≥льшост≥ з цих людей таке начебто невинне визначенн¤ ¤к Унеформально зайн¤т≥Ф. “обто десь зайн¤т≥, щось заробл¤ють, ¤кось живуть-виживають, правда не плат¤ть податки, зате, головне, не вимагають роботу ≥ не турбують владу.

ѕроте з точки зору  онституц≥њ вс≥ так≥ Унеформально зайн¤т≥Ф - це злочинц≥, п≥дкреслюю злочинц≥, бо вони не плат¤ть податки з доход≥в в≥д своЇњ д≥¤льност≥.

ј з ≥ншого боку, чи може бути 70% населенн¤ злочинц¤ми? ўо ж тод≥ злочин, а що норма? „и потр≥бн≥ держав≥ ц≥ 70% њњ громад¤н? „и може держава виконати св≥й конституц≥йний обовТ¤зок ≥ створити умови дл¤ повноњ зайн¤тост≥?

÷≥ та багато ≥нших питань ≥ проблем привели нас до висновку, що «акон ”крањни Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф прийн¤тий ще в 1991 роц≥, коли ми про безроб≥тт¤ мали лише теоретичну у¤ву, не т≥льки не в≥дпов≥даЇ реал≥¤м сьогоденн¤, але вже суперечить  онституц≥њ. «астосовуючи цей закон вже не можна поставити точний д≥агноз н≥ зайн¤тост≥, н≥ безроб≥ттю. „ерез це профсп≥лки домоглис¤ через √енеральну угоду зобовТ¤занн¤ ”р¤ду розробити нову редакц≥ю закону про зайн¤т≥сть.

« низки причин, ‘ѕ” самост≥йно почала розробл¤ти профсп≥лковий вар≥ант законопроекту ≥ дали йому робочу назву Уѕро спри¤нн¤ трудов≥й зайн¤тост≥Ф.

¬ св≥й час ми так вчинили з п≥дготовкою альтернативного проекту закону про страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ ≥ були прав≥, бо ур¤довий проект був ¤вно не на користь людин≥ прац≥.

ћи в≥дкрит≥ дл¤ сп≥вроб≥тництва ≥ запрошуЇмо ¬ас прийн¤ти участь в робот≥ над цим дуже важливим, базовим ≥ стратег≥чним законом.

¬ новому закон≥ про зайн¤т≥сть ми зобовТ¤зан≥ дати в≥дпов≥д≥ на р¤д принципових питань

ѕерше питанн¤.

«а конституц≥Їю трудова зайн¤т≥сть у вигл¤д≥ найманоњ прац≥ ≥ у вигл¤д≥ п≥дприЇмництва Ї р≥вноправними. “од≥ ¤к по¤снити, що в ”крањн≥ б≥л¤ 60% п≥дприЇмств Ї рентабельними, а лише б≥л¤ 30% прац≥вник≥в мають рентабельну зарплату? Ќа сьогодн≥ середн¤ рентабельн≥сть украњнських п≥дприЇмств б≥льше 10%, а рентабельн≥сть украњнськоњ робочоњ сили - м≥нус 20%. „и допустимо використанн¤ роботодавц¤ми найманоњ прац≥ без належноњ њњ оплати(тим паче при цьому отримуючи надприбутки)? якою маЇ бути норма вироб≥тку, режим прац≥, оплата прац≥ щоб не допустити надексплуатац≥њ робочоњ сили, а забезпечити розширене в≥дтворенн¤ робочоњ сили?

ƒруге питанн¤.

ўо таке робоче м≥сце?  лейонка на тротуар≥ дл¤ продавц¤ шкарпеток - це робоче м≥сце? Ѕабус¤ з двома пачками сигарет просто неба - це робоче м≥сце? —танок в холодному цеху, де немаЇ н≥ душу, н≥ туалету Ц це робоче м≥сце?

ѕрезидент поставив чергове завданн¤ щор≥чно створювати сотн≥ тис¤ч нових робочих м≥сць. ј що власне таке Унове робоче м≥сцеФ? ÷е тод≥ коли 100 прац≥вник≥в зв≥льн¤ють, а трьох беруть на роботу? ÷е ≥ Ї створенн¤ трьох робочих м≥сць?

“рете питанн¤.

„и повинен роботодавець нести в≥дпов≥дальн≥сть за зайн¤т≥сть найманих прац≥вник≥в ≥ за п≥дтриманн¤ та розвиток њх профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ в пер≥од роботи, чи може вижати њх ¤к лимон ≥ викинути ¤к непотр≥б за ворота п≥дприЇмства? ¬ крањнах ™— роботодавець забезпечуЇ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ своњ прац≥вник≥в не р≥дше н≥ж раз у 1,5-2 роки, в ”крањн≥ за даними ћ≥нпрац≥ це робитьс¤ в середньому раз на 15 рок≥в.

„етверте питанн¤.

Ќеформальна(незареЇстрована) зайн¤т≥сть - це обТЇктивний вих≥д з ситуац≥њ, що склалас¤, ≥ нам сл≥д дал≥ ло¤льно в≥дноситис¤ до цього ¤вища? ј воно маЇ нац≥ональн≥ масштаби - за р≥зними оц≥нками в≥д 30 до 70% громад¤н ”крањни зайн¤т≥ неформальною, тобто т≥ньовою зайн¤т≥стю.

¬ той же час сл≥д дати в≥дпов≥дь, чому той, хто легально працюЇ ≥ повн≥стю платить з своЇњ зарплати податки держав≥, вимушений в обовТ¤зковому пор¤дку через податок оплачувати школи, л≥карн≥, м≥л≥ц≥ю, губернатора, ѕрезидента не лише за себе, але ≥ за тих Ут≥токФ ≥ Уд¤дьк≥вФ з так званого неформального - т≥ньового сектора? „омусь школами, л≥карн¤ми, тротуарами, дорогами УнеформалиФ користуютьс¤ безкоштовно р≥вно так, ¤к ≥ той, що за все платить податки. ƒо того ж м≥л≥ц≥¤ береже ≥ тих ≥ других однаково, а губернатор ≥ ѕрезидент любл¤ть вс≥х однаковою любовТю незалежно в≥д того, чи плат¤ть вони податки чи н≥. “о що битий небитого зобовТ¤заний везти на своЇму горбу ≥ помовкувати?

ѕТ¤те питанн¤.

√ромадськ≥ роботи в ”крањн≥ - це ефективний механ≥зм боротьби з безроб≥тт¤м чи ефективний механ≥зм в боротьб≥ з пост≥йною зайн¤т≥стю через нап≥впримусове застосуванн¤ демп≥нгових послуг безроб≥тних? „ому т≥, хто сам зобовТ¤заний забезпечити чистоту вулиць ≥ парк≥в, належний догл¤д за ≥нвал≥дами та пристар≥лими тощо не т≥льки хоче зекономити кошти на виконанн≥ власних обовТ¤зк≥в через застосуванн¤ безкоштовноњ прац≥ безроб≥тних, але й ще вперто домагаЇтьс¤ прибутку за рахунок податку з зарплати цих безроб≥тних, що зад≥¤н≥ на таких громадських роботах? як ч≥тко розпод≥лити в≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ належноњ зайн¤тост≥ ≥ не допустити зловживань щодо њњ використанн¤?

ќстаннЇ запитанн¤.

ўо таке соц≥альний захист в≥д безроб≥тт¤ ≥ на випадок безроб≥тт¤? ¬ чому пол¤гаЇ завданн¤ соц≥альноњ допомоги безроб≥тним, а в чому завданн¤ соц≥ального страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤. яким маЇ бути розм≥р м≥н≥мальноњ допомоги по безроб≥ттю.

 ¬певнений, що вс≥ ми Ц ≥ профсп≥лков≥, ≥ роботодавц≥, ¤к громад¤ни ”крањни, а держслужбовц≥ ще й по своњм обовТ¤зкам беззаперечно визнають  онституц≥ю, ¤ка ¤к вищий закон пр¤моњ д≥њ зазначаЇ, що м≥н≥мальний розм≥р допомоги по безроб≥ттю не може бути меншим за прожитковий м≥н≥мум. ј чи Ї у фонду страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ можлив≥сть встановленн¤ належного розм≥ру допомоги по безроб≥ттю?

√рубе беззаконн¤ у використанн≥ кошт≥в у ‘онд≥ зайн¤тост≥ у попередн≥ роки спонукало профсп≥лки за п≥дтримки роботодавц≥в зруйнувати монопол≥ю держави на управл≥нн¤ цими коштами.

ћайже двор≥чне управл≥нн¤ ‘ондом на тристоронн≥й основ≥ дало можлив≥сть:

ј) зн¤ти з роботодавц≥в значн≥ ф≥нансов≥ втрати на виплату середньоњ зарплати за 2 та 3 м≥с¤ц≥ пошуку роботи при зв≥льненн≥ прац≥вника за скороченн¤м;

Ѕ) вид≥лити значн≥ кошти на дотуванн¤ створенн¤ додаткових робочих м≥сць;

¬) зрушити з мертвоњ точки питанн¤ часткового безроб≥тт¤;

√) при рост≥ числа безроб≥тних скоротити розм≥р страхових внеск≥в дл¤ роботодавц≥в.

ѕри цьому

- значно, нав≥ть кардинально покращити матер≥альну базу служб зайн¤тост≥ (прим≥щенн¤, компТютери, технолог≥њ), зб≥льшити њњ штат, покращити оплату прац≥ персоналу;

- значно п≥двищити результативн≥сть та ефективн≥сть служб зайн¤тост≥ (скорочено тривал≥сть пошуку роботи, зб≥льшено обс¤ги навчанн¤, громадських роб≥т);

- зрушити нарешт≥ проблему ном≥нального ≥ реального наближенн¤ допомоги по безроб≥ттю до конституц≥йно визначеноњ величини.

« другоњ сторони - все це лише пох≥дна в≥д головного завданн¤ страхуванн¤ - матер≥ального страхового в≥дшкодуванн¤ при настанн≥ страхового випадку! ¬ нашому приклад≥ - це втрата роботи ≥ виплата страховоњ допомоги по безроб≥ттю. ѕ≥дкреслюю - допомога по безроб≥ттю - це не бат≥г ≥ не пр¤ник в пошуку роботи - це страхове матер≥альне в≥дшкодуванн¤. ћи ж не розраховуЇмо виплачуючи л≥карн¤ний чи пенс≥ю примушувати перестати хвор≥ти чи стар≥ти, ≥ на проф≥лактику страхових випадк≥в хвороби, а тим паче пенс≥йного в≥ку ми не напираЇмо. “о чому власне ми обставл¤Їмо надуманими умовами отриманн¤ допомоги по безроб≥ттю ≥ штучно занижуЇмо њ розм≥р?

Ѕо начебто виг≥дн≥ше бути безроб≥тним н≥ж працювати - але це ганьба держав≥ ≥ сусп≥льству, де працювати соб≥ на збиток ≥ на шкоду! „ому власне при заборон≥ примушувати до прац≥ ми фактично вимагаЇмо, щоб украњнець виконував таку ж роботу ¤к його товариш у √данську чи ћоскв≥, а отримував зарплату за це в 4-5 раз≥в меншу?

јле хто власне стверджуЇ, що безроб≥тний не хоче працювати? «абезпечте виконанн¤ конституц≥йноњ гарант≥њ щодо умов дл¤ повноњ зайн¤тост≥, тобто запропонуйте дв≥ п≥дход¤щ≥ роботи - в≥дмовивс¤ безроб≥тний - лишайте права на допомогу, а не можете запропонувати роботу - то не шукайте способу покарати ≥ так соц≥ально скал≥ченого безроб≥тного.

ј ¤кщо ≥ Ї зловживанн¤ з боку одн≥Їњ особи з тис¤ч≥, то сл≥д розбиратис¤ з ц≥Їю одною особою без безпричинних узагальнень.

ћи, працююч≥, в≥дпов≥дальн≥ за те, що хтось з наших сп≥вв≥тчизник≥в позбавлений конституц≥йного права на працю. ≤ нам виг≥дно платити безроб≥тному допомогу на житт¤, н≥ж спонукати його Узаробл¤тиФ грош≥ на житт¤ в темних п≥дТњздах за допомогою лому, або ж штовхати його брати в руки знар¤дд¤ пролетар≥ату дл¤ захисту конституц≥йних прав.

Ќе сл≥д забувати, що сам безроб≥тний п≥д час колишньоњ роботи через податки ≥ внески до страхового фонду забезпечив соб≥ право на в≥дпов≥дну допомогу по безроб≥ттю.

≤ на к≥нець - чи Ї у ‘онду можливост≥ п≥двищенн¤ розм≥ру м≥н≥мальноњ допомоги?

як голова ф≥нансовоњ ком≥с≥њ ѕравл≥нн¤ ‘онду стверджую: ми вже багато рок≥в маЇмо ф≥нансовий ресурс дл¤ значного п≥двищенн¤ м≥н≥мальноњ допомоги. „ерговий крок зроблено Ц розм≥р м≥н≥мальноњ допомоги з 1 вересн¤ цього року п≥двищено з 67 до 74грн.

јле головне, не зробити це п≥двищенн¤ одномоментною акц≥Їю. ћи маЇмо на к≥нець ч≥тко визначитис¤ щодо етапност≥ прискореного наближенн¤ розм≥ру ц≥Їњ державноњ соц≥альноњ гарант≥њ до конституц≥йно визначеноњ величини! « огл¤ду на те, що ”крањна визначила етапн≥сть п≥дготовки до вступу до ™вропейського —оюзу, то повне забезпеченн¤ конституц≥йних прав громад¤н маЇ в≥дбутис¤ не п≥зн≥ше 2007-2010 рок≥в, а соц≥альн≥ партнери мають докласти вс≥х засиль, щоб ц¤ под≥¤ в≥дбулас¤ ¤комога скор≥ше!