ѕро позиц≥ю ‘ѕ” щодо насл≥дк≥в† ≥ перспектив
приватизац≥њ
≤V зТњзд ‘ѕ” прийн¤в резолюц≥ю
Ђѕро позиц≥ю ‘ѕ” щодо реформуванн¤ власност≥ї, в ¤к≥й звернувс¤ до ¬ерховноњ –ади
”крањни з пропозиц≥Їю провести в рамках пленарного зас≥данн¤ слуханн¤ питанн¤
про† ефективн≥сть та соц≥ально-економ≥чн≥
насл≥дки приватизац≥њ.
¬≥дпов≥дно до прийн¤тоњ ¬ерховною –адою ”крањни постанови слуханн¤ цього
питанн¤ в≥дбулис¤ 26 лютого. ≤нформац≥¤ про ѕостанову ¬ерховноњ –ади ”крањни
буде надана п≥сл¤ њњ прийн¤тт¤.
Ќапередодн≥ парламентських слухань ‘ѕ” провела опитуванн¤ членських
орган≥зац≥й з цього питанн¤, в≥д ¤ких над≥йшло 45 ≥нформац≥й.
як показав анал≥з,† на р¤д≥
п≥дприЇмств процес реформуванн¤ власност≥ спри¤в позитивним зм≥нам, що
в≥дбилос¤ на стаб≥л≥зац≥њ та рентабельност≥ роботи, в≥дсутност≥ заборгованост≥
та своЇчасн≥й виплат≥ поточноњ зароб≥тноњ плати, збереженн≥ чисельност≥
прац≥вник≥в, забезпеченн≥ соц≥альних п≥льг. як правило, це стало можливим у
результат≥ внесенн¤ ≥нвестиц≥й. ѕрикладом ефективноњ роботи Ї д≥¤льн≥сть
Ђ“рост¤нецькоњ шоколадноњ фабрики Ђ”крањнаї, суднобуд≥вного заводу Ђќкеанї,
¬ј“† Ђ–≥внеобленергої та ≥нших.
–азом з тим, ¤к зазначено† в
≥нформац≥¤х, дл¤ переважноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств приватизац≥¤ не стала
катал≥затором стаб≥льност≥ та покращенн¤ ф≥нансового стану.
ѕозиц≥¤ ур¤ду, що т≥льки на роздержавлен≥ п≥дприЇмства над≥йдуть
≥нвестиц≥њ, себе не виправдала, ¤к ≥ розрахунок на вклад нових власник≥в у
техн≥чне переозброЇнн¤ та модерн≥зац≥ю п≥дприЇмств. Ќе на р≥вн≥ показав себе й
ур¤д, ¤кий прот¤гом дек≥лькох рок≥в не зм≥г домогтис¤ виконанн¤ ”казу
ѕрезидента щодо спр¤муванн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ на ≥нновац≥ю. “ому, ¤к≥ б
не були вразлив≥ цифри в≥д к≥лькост≥ приватизованих п≥дприЇмств, враховуючи њх
техн≥чний стан, без реальних ≥нвестиц≥й њх оч≥куЇ дол¤, ¤ку вже зазнало багато
з роздержавлених п≥дприЇмств-банкрут≥в.
ќдна з головних причин поганоњ роботи роздержавлених п≥дприЇмств - низький
р≥вень ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥.† ¬
основному вона в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок лише власних обмежених кошт≥в
п≥дприЇмств.††††††††††
¬ сусп≥льств≥ приватизац≥¤ сприймаЇтьс¤ з негативного боку ще й тому, що
вона стала дом≥нуючим напр¤мком економ≥чних перетворень, в той час, ¤к ≥нш≥ складов≥
ринкових реформ не зазнали зм≥н. —аме тому вс≥ негативн≥ насл≥дки
соц≥ально-економ≥чного характеру набули особливого звучанн¤ у звТ¤зку з
приватизац≥Їю. ѕог≥ршенн¤ ф≥нансово-економ≥чного стану п≥дприЇмств, масов≥
банкрутства, скороченн¤ чисельност≥ зайн¤тих, зростанн¤ ≥ по¤ва нових борг≥в по
зароб≥тн≥й плат≥ та ≥нших платежах стали прикметами п≥сл¤приватизац≥йного
пер≥оду, хоча ц≥ ¤вища були повТ¤зан≥ не лише з приватизац≥Їю.
—уто к≥льк≥сн≥ критер≥њ, ¤к≥ сьогодн≥ характеризують приватизац≥йний процес
(к≥льк≥сть приватизованих п≥дприЇмств, глибина приватизац≥њ, обс¤ги надходжень
до бюджету кошт≥в), Ї хибними. « метою обТЇктивноњ оц≥нки доц≥льно було б
застосувати ≥нш≥ ор≥Їнтири: ступ≥нь дос¤гненн¤†
ц≥лей, що були поставлен≥ перед приватизац≥Їю, обс¤ги реальних
≥нвестиц≥й, внесених новими власниками, показники (виробнич≥, економ≥чн≥,
соц≥альн≥) ефективност≥ роботи п≥дприЇмств у п≥сл¤приватизац≥йний пер≥од.
—аме тому в лист≥ на ≥мТ¤ √олови ¬ерховноњ –ади ”крањни ‘ѕ” напол¤гала на
обТЇктивному та всеб≥чному анал≥з≥ причин негативних насл≥дк≥в приватизац≥њ ≥
т≥льки п≥сл¤ цього обговорити перспективи приватизац≥њ на наступному етап≥.
¬ ≥нформац≥¤х наведено чисельн≥ приклади про пог≥ршенн¤ у
п≥сл¤приватизац≥йний пер≥од роботи п≥дприЇмств, ¤к≥ ще недавно працювали
прибутково. ѕор¤д ≥з стаб≥л≥зац≥Їю та зростанн¤м обс¤г≥в виробництва на
п≥дприЇмствах† √ћ (кр≥м трубних
п≥дприЇмств) спостер≥гаЇтьс¤ пог≥ршенн¤ економ≥чних показник≥в роботи
п≥дприЇмств ƒн≥пропетровськоњ област≥: 75 в≥дсотк≥в приватизованих п≥дприЇмств
працюють збитково. «аконом≥рним насл≥дком цього Ї зростанн¤ процес≥в
банкрутства та л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмств. “ак станом на 01.01.2003 року були
впроваджен≥ справи про банкрутство 31 п≥дприЇмства √ћ , 15 з ¤ких л≥кв≥дован≥
або знаход¤тьс¤ в стан≥ л≥кв≥дац≥њ. Ќайг≥ршим Ї те, що до тих п≥дприЇмств
належать ≥ м≥стоутворююч≥ п≥дприЇмства.
Ѕ≥льша половина п≥дприЇмств ∆итомирськоњ област≥ працюють збитково: по 72
п≥дприЇмствах зак≥нчено провадженн¤ справи з банкрутства, знаходитьс¤ в
провадженн≥† ще 243 справи.
Ќа ≥ровоградщин≥ прот¤гом минулого року збитково працювало 69,2%
роздержавлених п≥дприЇмств, в тому числ≥ в промисловост≥ - 79,3%, буд≥вництв≥ -
81,2, на транспорт≥ - 85,2%, в с≥льському ≥ л≥совому господарств≥ - 85,7%
п≥дприЇмств.
¬ —умськ≥й област≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 370 п≥дприЇмств-банкрут≥в.
÷≥ приклади можна продовжувати. Ќепоправних витрат зазнали ц≥л≥ галуз≥.
ќдн≥Їю з перших насл≥дки приватизац≥њ зазнала легка та текстильна
промислов≥сть, в ¤к≥й чисельн≥сть прац≥вник≥в зменшилась в 3 рази, кожне друге п≥дприЇмство
Ї збитковим, дес¤тки п≥дприЇмств знищено.
« 17 ≥снуючих на 01.01.97 п≥дприЇмств легкоњ промисловост≥ риму на даний
час стаб≥льно працюють лише 4. якщо до реформуванн¤ галуз≥ њњ п≥дприЇмства
виробл¤ли до 6% загального обс¤гу виробництва, то у 2002 роц≥ - лише 0,6%.
Ќа п≥дприЇмствах машинобудуванн¤ ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ виробництво
найважлив≥ших вид≥в промисловоњ продукц≥њ складаЇ 2 ≥ менше в≥дсотк≥в в≥д р≥вн¤
1990 року.
™ чимало приклад≥в, коли† викуплен≥
обТЇкти х≥м≥чноњ галуз≥ в подальшому закриваютьс¤ або скорочують асортимент
продукц≥њ. “ак≥ д≥њ провод¤тьс¤ на фон≥ л≥берал≥зац≥њ ≥мпорту тих товар≥в, ¤к≥
припин¤ють виробл¤ти на приватизованих в≥тчизн¤них п≥дприЇмствах (паралон,
штучн≥ волокна, м≥ндобрива, каустична сода тощо).
« тридц¤ти п≥дприЇмств х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ промисловост≥ на Ћьв≥вщин≥
працюЇ лише девТ¤ть, б≥льш≥сть з них на меж≥ виживанн¤.
¬≥дсутн≥сть† комплексного п≥дходу до
приватизац≥њ† ц≥л≥сних майнових
комплекс≥в призвела до непередбачених насл≥дк≥в у газовому господарств≥.
Ќегативн≥ насл≥дки реформуванн¤ власност≥ позначилис¤ також на рибному
господарств≥.
¬≥дбулос¤ безпрецедентне
розоренн¤ власного с≥льгосптоваровиробника,
майже повний розвал галузей, що обслуговували с≥льське господарство, втрата
≥ндустр≥альних технолог≥й в аграрному виробництв≥ та поверненн¤ до прим≥тивного
способу важкоњ ф≥зичноњ прац≥ сел¤н.
’ибною, на наш погл¤д, Ї позиц≥¤, що прискоренн¤ приватизац≥њ обумовлено
тим, що державн≥ п≥дприЇмства мають г≥рш≥ показники та перспективи, н≥ж
роздержавлен≥. ќбТЇктивност≥ задл¤ сл≥д зазначити. що† держава в особ≥ орган≥в управл≥нн¤ фактично
в≥дсторонилась в≥д управл≥нн¤ майном, що њй належить, в тому числ≥ й
корпоративними правами в господарських товариствах. «а дес¤ть рок≥в з початку
приватизац≥њ держава не спромоглас¤ утворити ефективну систему управл≥нн¤,
включаючи в≥дпов≥дн≥сть тих структур, ¤ким ц¤ справа була доручена. Ќав≥ть
волод≥ючи корпоративними правами у розм≥р≥, що значно перевищуЇ контрольний
пакет акц≥й, державн≥ органи управл≥нн¤ не вживають н≥¤ких заход≥в щодо
впливу† на подоланн¤ кризовоњ ситуац≥њ на
багатьох п≥дприЇмствах (¤к приклад, ¬ј“ Ђќдеський звод Ђ÷ентрол≥тї, ¬ј“
Ђ’≥мволокної м. ∆итомир, ¬ј“ Ђ’ерсонськ≥ комбайниї тощо).
–≥шенн¤м ‘ƒћ” компан≥¤ Ђѕриват†† ≤нтертрейдингї
позбавлена права на управл≥нн¤ державним пакетом акц≥й ¬ј“ Ђƒћ« ≥м.
ѕетровськогої. ѕроте вона продовжуЇ зд≥йснювати управл≥нн¤.
¬же не один р≥к ставитьс¤ завданн¤ щодо удосконаленн¤ ≥ правового
врегулюванн¤ стану управл≥нн¤ державними корпоративними правами. Ќе виконуЇтьс¤
внесений за пропозиц≥Їю профсп≥лок пункт 1.1.5 √енеральноњ угоди щодо
розробки† аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни† ≥ запровадженн¤ засад управл≥нн¤
обТЇктами державноњ власност≥† та
державними корпоративними правами. ј ур¤д, зв≥туючи про стан виконанн¤
√енугоди, вважаЇ, що цей пункт виконуЇтьс¤.
Ѕезконтрольним Ї процес д≥¤льност≥ власник≥в п≥дприЇмств п≥сл¤ зд≥йсненн¤
приватизац≥њ. „аста зм≥на Ђгосподар≥вї призводить до† розбазарюванн¤ матер≥альних ц≥нностей,
призупиненн¤ випуску продукц≥њ. ’арактерно, що це в≥дбуваЇтьс¤ за мовчазною
згодою нагл¤дових рад. ” звТ¤зку з цим ‘едерац≥Їю профсп≥лок ”крањни внесена
пропозиц≥¤ до плану роботи колег≥њ ‘ƒћ” про розгл¤д питанн¤ щодо д≥¤льност≥
нагл¤дових рад у ¬ј“.
—ерйозне занепокоЇнн¤ викликаЇ так звана повторна приватизац≥¤, коли
нев≥дом≥ ≥нвестори скуповують акц≥њ ц≥лком д≥Їздатних п≥дприЇмств† з Їдиною метою перетворити прим≥щенн¤ цих
п≥дприЇмств на заклади, що не мають н≥чого сп≥льного з проф≥лем колишнього
п≥дприЇмства. ўе зовс≥м недавно† ‘онд
державного майна ”крањни на стор≥нках свого виданн¤ розпов≥дав про позитивн≥
насл≥дки приватизац≥њ у кињвському акц≥онерному товариств≥ ЂЋаст≥вкаї, а
сьогодн≥ не маЇ ан≥ ЂЋаст≥вкиї, ан≥ њњ прац≥вник≥в.
јнал≥з, ¤кий був зроблений ƒѕј ”крањни, показав, що б≥льше ¤к 350 компан≥й,
зареЇстрованих в офшорних зонах, Ї власниками пакет≥в акц≥й пров≥дних
украњнських приватизованих п≥дприЇмств†
(обленерго, металург≥йних ≥ г≥рничо-збагачувальних комб≥нат≥в). ≤накше
кажучи, реальн≥ власники в≥тчизн¤них промислових г≥гант≥в нев≥дом≥ держав≥.
ћають м≥сце випадки, коли п≥дприЇмства, що в≥днесен≥ до стратег≥чних,
продаютьс¤ нев≥домо кому та ще й за безц≥нь. як приклад можна навести ¬ј“
Ђ¬≥нницький п≥дшипниковий заводї. ¬ результат≥ його продажу ≥ перепродажу
держава отримала лиш円 6,5 млн. грн. ≥
внесенн¤ новим власником - ¬ј“ Ђ–емонтно-механ≥чн≥ майстерн≥ї - ≥нвестиц≥й на
суму 20 млн. грн. ¬ той час, ¤к варт≥сть актив≥в п≥дприЇмств на к≥нець† 2002 року складала майже 110 млн. грн.
” 1998 роц≥ за безц≥нь продано 9 обласних енергокомпан≥й: сума њх продажу
становила всього 84 млн. грн.
«а схемами т≥ньовоњ приватизац≥њ державного майна продано на аукц≥он≥
Ћуганську, «уњвську ≥ урах≥вську теплов≥ електростанц≥њ, що входили до складу
енергогенеруючоњ компан≥њ ¬ј“ Ђƒонбасенергої. «уњвська “≈—, ¤ка коштувала
держав≥ понад 1,2 м≥ль¤рда долар≥в, оц≥нена всього у 117,8 млн. грн.
„имало факт≥в св≥дчать про неефективн≥сть†
перев≥рок ‘ƒћ” щодо виконанн¤ договор≥в куп≥вл≥-продажу покупц¤ми
пакет≥в акц≥й (¬ј“ Ђѕобужський ферон≥келевий заводї, ¬ј“ Ђ ом≥нметї, ¬ј“
Ђјлмазн¤нський металург≥йний заводї, ¬ј“ Ђ’≥мавтоматикаї, ¬ј“ Ђ≤в≥таї† м. ≤вано-‘ранк≥вськ тощо). омпан≥¤
Ђѕульсарї, наприклад, при викуп≥ пакету акц≥й на фабриц≥ нетканих матер≥ал≥в
повинна була внести 807 тис. долар≥в. «а ц≥ грош≥ можна було б побудувати нову
фабрику ≥ в≥дновити виробництво. ѕроте кошти не були внесен≥, п≥дприЇмство маЇ
велику кредиторську заборгован≥сть, в тому числ≥ по виплат≥ зароб≥тноњ плати.
ƒе¤к≥ договори укладаютьс¤ на тривалий строк ≥ внесенн¤ покупцем ≥нвестиц≥й
передбачено на останн≥ роки. Ќа практиц≥ це призводить до того, що власник у
перш≥ роки намагаЇтьс¤ викачати з п≥дприЇмства ¤комога б≥льше прибутк≥в, ховаЇ
њх в офшорах, а пот≥м незначну частину повертаЇ на п≥дприЇмство, ¤к власн≥
≥нвестиц≥њ.
Ќа думку ‘ѕ”, на сьогодн≥ т≥ перев≥рки по виконанню договор≥в
куп≥вл≥-продажу, що зд≥йснюютьс¤† ‘ондом
держмайна, не дають реальну картину з цього питанн¤. “ому ‘ѕ” внесена
пропозиц≥¤, щоб на зас≥данн≥ колег≥њ ‘онду було розгл¤нуто питанн¤ про стан виконанн¤
ф≥ксованих умов конкурс≥в, проведених з продажу у 2002 роц≥, важливих дл¤
економ≥ки ≥ безпеки держави обТЇкт≥в.
ѕокращенню роботи приватизованих п≥дприЇмств ≥ запоб≥ганню њх банкрутства
могло б спри¤ти удосконаленн¤ ≥нституту санац≥њ. ѕроте звол≥каЇтьс¤
затвердженн¤ план≥в санац≥њ (ƒѕ Ђ’≈ћ«ї м. ’арк≥в); санатором призначаютьс¤
компан≥њ, ¤к≥ не мають н≥¤кого в≥дношенн¤ до основноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
(рибопромислова компан≥¤† призначена
санатором ќдеського заводу фрезерних станк≥в), або ос≥б, ¤к≥ довели
п≥дприЇмство до банкрутства, продають його майно, обладнанн¤ здають на
металолом.
Ќеефективн≥сть санац≥њ характерна дл¤ ¬ј“ Ђ оломийський ƒќ«ї, де частка
держави становить б≥льше 50%. —корочуЇтьс¤ виробництво, зростаЇ заборгован≥сть
з виплати зароб≥тноњ плати.
ќсобливу тривогу профсп≥лок викликають т≥ насл≥дки приватизац≥њ, що
призвели до скороченн¤ чисельност≥ зайн¤тих, пог≥ршенн¤ умов прац≥, порушенн¤
права прац≥вник≥в на оплату прац≥.
«а даними —пец≥альноњ контрольноњ ком≥с≥њ ¬ерховноњ –ади† ”крањни з питань приватизац≥њ, чисельн≥сть
прац≥вник≥в на приватизованих п≥дприЇмствах скоротилас¤† з 3,6 млн. у 1999 роц≥ до 2,6 млн. на к≥нець
минулого року. “обто було втрачено 29% робочих м≥сць. ≤ це при зростанн≥ к≥лькост≥
приватизованих п≥дприЇмств.
«начн≥ зв≥льненн¤ в≥дбулис¤ на п≥дприЇмствах машинобудуванн¤ та
металообробки, рад≥оелектрон≥ки, легкоњ промисловост≥ та в ≥нших галуз¤х.
ѕрикро, що ”крањна втрачаЇ ≥нтелектуальн≥ кадри. “ак, наприклад, у ¬ј“
Ђѕеретворювачї (м. «апор≥жж¤), ¤кий включено до перел≥ку п≥дприЇмств
стратег≥чного значенн¤ ≥ маЇ наукову школу з розробки енергозбер≥гаючого
обладнанн¤, з 397 наукових прац≥вник≥в залишилос¤ т≥льки 65 чолов≥к.
Ќа окремих п≥дприЇмствах Ћьв≥вськоњ област≥ чисельн≥сть працюючих
скоротилась у 8-10 раз≥в.
ќдним з тривожних фактор≥в, що характеризують господарську д≥¤льн≥сть у
п≥сл¤приватизац≥йний пер≥од Ї заборгован≥сть ≥з виплати зароб≥тноњ плати, а
також њњ низький р≥вень. Ќа початок 2003 року майже 61% в≥д загальноњ
заборгованост≥ припадаЇ на п≥дприЇмства недержавного сектору економ≥ки, в тому
числ≥ 28,6% - на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства.
—таном на 01.11.2002 р. заборгован≥сть по зарплат≥ у ¬ј“, з головами
правл≥нь ¤ких органами приватизац≥њ укладено контракти, хоча ≥ зменшилась,
проте становила б≥льше 57 млн. грн. «б≥льшили заборгован≥сть ¬ј“
Ђƒонбасгеолог≥¤ї, Ђ”крцинкї тощо. Ќа 27% зросла†
заборгован≥сть з оплати прац≥ у ¬ј“, функц≥њ з управл≥нн¤ ¤кими
покладено на органи виконавчоњ влади. Ќа 01.10.2002 року вона становила
б≥льше† 115 млн. грн.
Ќаприклад, у ¬ј“ Ђ’≥мволокної (м. ∆итомир),†
на ¤кому частка державного майна дор≥внюЇ 98,3%, за р≥к борг ≥з зарплати
зр≥с на 287 тис. грн. ≥ становить 2,6 млн. грн. —ередн≥й терм≥н невиплати
зарплати - 32 м≥с¤ц≥.
” б≥льшост≥ приватизованих обленерго середн¤ зароб≥тна плата прац≥вник≥в
значно нижча† середньоњ зароб≥тноњ плати
в ц≥лому по ћ≥н≥стерству. Ќа ≥ровоградщин≥ середн¤ зарплата на п≥дприЇмствах,
що зм≥нили форму власност≥, до р≥вн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в державних та
комунальних п≥дприЇмств становила у буд≥вництв≥ - 55,9%, на транспорт≥ - 56%, у
с≥льському господарств≥ - 70,9%.
ѕрац≥вники-акц≥онери приватизованих п≥дприЇмств не стали њх власниками,
прийн¤тт¤ р≥шень щодо управл≥нн¤ процесами на цих п≥дприЇмствах в≥д них не
залежить. ќч≥куваних див≥денд≥в вони так ≥ не побачили.
ћайже вс≥ членськ≥ орган≥зац≥њ ‘ѕ” висловились за необх≥дн≥сть поверненн¤
окремих п≥дприЇмств, майна, що було приватизовано, до державноњ власност≥, за
цив≥л≥зоване провадженн¤ в житт¤ механ≥зм≥в реприватизац≥њ на основ≥ прийн¤тт¤
в≥дпов≥дного закону.
«апровадженн¤ правового механ≥зму реприватизац≥њ п≥дприЇмств, ¤к≥ працюють
неефективно, пог≥ршують ф≥нансово-економ≥чн≥ показники, або у випадках, коли
власники не виконують зобовТ¤занн¤ договор≥в куп≥вл≥-продажу, повинно бути
поЇднано з в≥дпов≥дальн≥стю тих кер≥вник≥в, ¤к≥ спричинили збитки через невм≥ле
розпор¤дженн¤ майном або навмисн≥ д≥њ. ƒержава, прац≥вники п≥дприЇмств,
населенн¤ крањни не повинн≥ бути заручниками непрофес≥онал≥в та зловмисник≥в.
ѕри подальшому зд≥йсненн≥ процесу роздержавленн¤ власност≥ сл≥д мати повну
¤сн≥сть щодо ц≥лей ¤к≥ ставить держава: або результатом приватизац≥њ; виход¤чи
з сьогочасних ≥нтерес≥в, маЇ бути наповненн¤ бюджету, або - це дос¤гненн¤
стаб≥льного ≥ ефективного функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств, ц≥лих галузей. якщо
переважаЇ останн¤ ц≥ль, потр≥бно по-≥ншому п≥дходити до вибору обТЇкт≥в
приватизац≥њ, перегл¤нути позиц≥ю щодо тотальноњ приватизац≥њ, особливо, ¤кщо
йдетьс¤ про високорентабельн≥ державн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ працюють ефективно,
забезпечують роботою прац≥вник≥в.
¬иход¤чи з викладеного, можна зробити таку оц≥нку насл≥дк≥в приватизац≥њ:
основн≥ ц≥л≥ ≥ завданн¤ щодо
п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи п≥дприЇмств, њх конкурентоспроможност≥ не були
дос¤гнут≥. ѕриватизац≥¤ не спри¤ла формуванню в крањн≥†† середнього класу, зростанню добробуту
украњнського народу.
«м≥на форм власност≥ призвела
до послабленн¤ правовоњ захищеност≥ працюючих, зниженн¤ р≥вн¤ њх гарант≥й,
загостренн¤ суперечностей м≥ж ≥нтересами власник≥в ≥ прац≥вник≥в.††††
¬ ц≥й складн≥й ситуац≥њ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ вживають заходи щодо
захисту ≥нтерес≥в найманих прац≥вник≥в. ≤нструментами, ¤кими вони користуютьс¤,
Ї головним чином угоди та колективн≥ договори. ѕроте перед профсп≥лками виникла
надто серйозна проблема - збереженн¤ профсп≥лкових орган≥зац≥й ≥ укладанн¤† колективних договор≥в.
“ак, в агропромисловому комплекс≥ риму з 600 п≥дприЇмств колективн≥
договори не були укладен≥ на 162. ™ випадки, коли колективний догов≥р в≥д ≥мен≥
трудового колективу укладаЇ роб≥тник, призначений кер≥вником п≥дприЇмства, в
той час ¤к профсп≥лковий ком≥тет ≥гноруЇтьс¤. « 1998 року не укладаЇтьс¤
колективний догов≥р у ¬ј“ Ђ«апор≥зький завод надпотужних трансформатор≥вї.
¬ ≥нформац≥¤х наведен≥ зовс≥м кричущ≥ факти. ” раз≥, ¤кщо профком не
погоджуЇтьс¤ з† власником, останн≥й
вс≥л¤ко намагаЇтьс¤ притиснути його або позбавитис¤ профсп≥лки. ” ¬ј“ Ђ—веський
насосний заводї (—умська обл.) правл≥нн¤ товариства створило профсп≥лку
Ђ—ол≥дарн≥стьї ≥ прийн¤ло р≥шенн¤ про позбавленн¤ первинноњ орган≥зац≥њ
Ђћашметалї робочих прим≥щень ≥ в≥льного входженн¤ на територ≥ю п≥дприЇмства
голови профкому.
Ќовими власниками л≥кв≥дован≥ первинн≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ на р¤д≥
п≥дприЇмств ¬олинськоњ, ∆итомирськоњ, „еркаськоњ, ѕолтавськоњ областей. ѕ≥д
тиском власник≥в л≥кв≥довано первинн≥ профорган≥зац≥њ на Ћьв≥вському
Ђ¬торцветметеї, на ѕ Ђ—квирська швейна фабрикаї тощо.
ѕрофсп≥лков≥ орган≥зац≥њ докладають певних зусиль дл¤ захисту ≥нтерес≥в та
прав член≥в профсп≥лок, дл¤ помТ¤кшенн¤ насл≥дк≥в, повТ¤заних з реформуванн¤м
форм власност≥, зокрема, щодо л≥кв≥дац≥њ борг≥в ≥з зарплати, недопущенн¤
порушень з трудових в≥дносин тощо.
як приклад, можна навести принципову позиц≥ю щодо захисту
соц≥ально-економ≥чних прав прац≥вник≥в профсп≥лки Ђћашприладї. «а зверненн¤ми
÷– профсп≥лки до прокуратури р¤ду областей у звТ¤зку з фактами грубого
порушенн¤ законодавства про оплату прац≥, про колективн≥ договори ≥ угоди було
порушено крим≥нальн≥ справи щодо кер≥вник≥в господарських товариств (¬ј“† Ђƒрукмашї м. ≥ровоград, ¬ј“ Ђ≤нструментальний
завод ЂЎтампї м. ≤вано-‘ранк≥вськ).
ѕрот¤гом дек≥лькох м≥с¤ц≥в ÷– профсп≥лки Ђћашприладї, ќдеський обком,
трудовий† колектив заводу Ђ÷ентролитї та
його профком вели напружену роботу, направлену на подоланн¤ катастроф≥чних
насл≥дк≥в протиправноњ д≥¤льност≥ т≥ньових†
приватизатор≥в заводу. ƒес¤тки звернень у р≥зн≥ ≥нстанц≥њ обернулис¤
постановою ¬ерховного —уду ”крањни про скасуванн¤ попередн≥х неправом≥рних
р≥шень господарських суд≥в ≥ направленн¤ справи на новий розгл¤д.
“≥льки завд¤ки втручанню ‘Ќѕ риму вдалос¤ покращити ситуац≥ю у «ј“
Ђ ерч≥нський стекольний комб≥натї, де виник колективний трудовий сп≥р м≥ж
найманими прац≥вниками ≥ власником, призначеним санатором, через непогашенн¤
борг≥в ≥з зароб≥тноњ плати.
ѕроти плану санац≥њ ≥ д≥й санатора у ¬ј“†
Ђ≤ван≥вський верстатобуд≥вний заводї (Ћуганська обл.) виступив† профком п≥дприЇмства, ¤кий своњм р≥шенн¤м
висловив недов≥ру кер≥вников≥ санац≥њ. ÷– профсп≥лки про≥нформувала ‘ƒћ”, ¤кому
належить майже 100% акц≥й товариства, про те, що Ђреал≥зац≥¤ї плану санац≥њ
призведе до фактичноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, ¤кий маЇ потенц≥ал дл¤
виробництва, випуску конкурентоспроможноњ продукц≥њ ≥ Ї м≥стоутворюючим (Їдине
промислове п≥дприЇмство у смт. ≤ван≥вка).†
” звТ¤зку з≥ зверненн¤м ÷ профсп≥лки суднобуд≥вник≥в до ‘ƒћ”†† щодо невиплати зароб≥тноњ плати† ‘онд ≥н≥ц≥ював проведенн¤ загальних збор≥в
акц≥онер≥в з внесенн¤м до пор¤дку денного зв≥ту правл≥нн¤ про результати
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ та перевибори орган≥в управл≥нн¤.
¬тручанн¤ ÷ профсп≥лки прац≥вник≥в √ћ попередило спробу л≥кв≥дац≥њ
профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ у ¬ј“ Ђ—тальканатї при переход≥ майнового комплексу
в≥д одного власника до ≥ншого. ѕроте не завжди вдаЇтьс¤ вжити д≥њ проти таких
спроб, оск≥льки власник це робить у прихован≥й форм≥, шл¤хом погроз прац≥вникам
про зв≥льненн¤, ≥нш≥ засоби. Ќе завжди можна†
прит¤гнути власника до в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ норм
законодавства через зм≥ну власник≥в ≥ неможлив≥сть† взнати, хто взагал≥ Ї новим власником.
Ќер≥дко профсп≥лки стикаютьс¤ з фактами, коли њх зверненн¤ залишаютьс¤ без
в≥дпов≥д≥. “ак, неодноразово звертавс¤ до р≥зних ≥нстанц≥й ’арк≥вський обком
Ђ”крелектропрофсп≥лкиї з приводу ситуац≥њ у ¬ј“ Ђ«авод Ђ≈лектромашї,на ¤кому
власником проведено збори трудового колективу ≥ обрано Ђпредставника труд¤щихї
дл¤ веденн¤ переговор≥в ≥ п≥дписанн¤ колдоговору, розробленого адм≥н≥страц≥Їю.
јле в≥дпов≥д≥ не отримав.
Ќайб≥льш незахищеними залишаютьс¤ прац≥вники там, де л≥кв≥довано
профорган≥зац≥ю, не приймаютьс¤ колективн≥ договори, порушуютьс¤ норми робочого
часу, зам≥сть 8 годин робочий день триваЇ 10-12 годин з оплатою за 8.
ѕрац≥вник≥в змушують одночасно ≥з за¤вою про прийн¤тт¤ на роботу писати за¤ву
про зв≥льненн¤ за власним бажанн¤м без дати.
” багатьох випадках нов≥ власники, скуповуючи обТЇкти, зв≥льн¤ють майже
ус≥х працюючих, а нових прац≥вник≥в приймають по контракту на обмежений терм≥н,
нер≥дко менше н≥ж на 1 р≥к. ™ випадки, коли працюючим виплачуЇтьс¤ зароб≥тна
плата нижча за встановлений м≥н≥мум.
Ќаведен≥ факти не можуть залишати профсп≥лки† осторонь цих протиправних д≥й. ќчевидно, т≥
заходи, що використовувалис¤ до тепер≥шнього часу, Ї недостатн≥ми ≥
неефективними. ѕрофсп≥лков≥ орган≥зац≥њ не завжди займають принципову позиц≥ю
щодо захисту прав прац≥вник≥в, власних прав, що забезпечен≥ законодавством. ѕро
це св≥дчить, наприклад, лист рег≥онального в≥дд≥ленн¤ ‘ƒћ” по ƒн≥пропетровськ≥й
област≥ щодо необх≥дност≥ посиленн¤ впливу профсп≥лок на вир≥шенн¤ таких
гострих проблеми, ¤к погашенн¤ заборгованост≥ ≥з зарплати, забезпеченн¤ вимог охорони
та безпеки прац≥, ц≥льове використанн¤ обТЇкт≥в соц≥ально-культурноњ сфери
тощо.
” контекст≥ викладеного вище окреслюютьс¤ напр¤ми роботи ‘ѕ”, членських
орган≥зац≥й, ¤к≥ потребують б≥льш ефективних д≥й.
« метою њх реал≥зац≥њ мають бути розширен≥ та удосконален≥† права профсп≥лок при зм≥н≥ форм власност≥ та
≥нших процесах, що повТ¤зан≥ з цими зм≥нами. “ому нев≥дкладним дл¤ ‘ѕ” Ї, по-перше, внесенн¤ в≥дпов≥дних
пропозиц≥й до ¬ерховноњ –ади ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ‘онду
державного майна ”крањни щодо вдосконаленн¤ чинного законодавства ≥ прийн¤тт¤
закон≥в, спр¤мованих на врегулюванн¤ таких питань, ¤к зд≥йсненн¤ реприватизац≥њ
п≥дприЇмств, д≥¤льност≥ акц≥онерних товариств, управл≥нн¤ державними
корпоративними правами.
ѕо-друге: б≥льш активно сл≥д використовувати сп≥вроб≥тництво ‘ѕ” з ‘ондом
держмайна, робочою групою з питань приватизац≥њ при аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в дл¤
вир≥шенн¤ актуальних проблем, що виникають у членських орган≥зац≥й.
«апропонувати до план≥в роботи колег≥њ ‘ƒћ”, робочоњ групи з питань
приватизац≥њ розгл¤д питань, повТ¤заних з виконанн¤м власниками зобовТ¤зань
договор≥в куп≥вл≥-продажу, ф≥ксованих умов, конкурс≥в, удосконаленн¤м
д≥¤льност≥ нагл¤дових рад, зокрема, посиленн¤ контролю за роботою орган≥в
управл≥нн¤ акц≥онерних товариств, ≥з забезпеченн¤м прозорост≥ процес≥в зм≥ни
форм власност≥.
ѕо-третЇ: б≥льш ефективною маЇ бути робота з наданн¤ правовоњ допомоги
профсп≥лковим орган≥зац≥¤м у вир≥шенн≥ конфл≥кт≥в, повТ¤заних з виникненн¤м
трудових спор≥в, порушенн¤м прав прац≥вник≥в, профсп≥лок в процес≥ приватизац≥њ
;
ѕо-четверте: особливоњ уваги потребуЇ проблема збереженн¤, профсп≥лкових орган≥зац≥й,
оперативне реагуванн¤ на вс≥ факти щодо њх л≥кв≥дац≥њ або заборони ≥снуванн¤.
ѕо-пТ¤те: представникам профсп≥лок в ком≥с≥¤х з приватизац≥њ, реструктуризац≥њ
п≥дприЇмств, в конкурсних ком≥с≥¤х з продажу майна, у нагл¤дових радах, при
провадженн≥ справ про банкрутство необх≥дно актив≥зувати свою роботу; посилити
взаЇмод≥ю з органами управл≥нн¤ в особ≥ в≥дд≥лень ‘ƒћ”, м≥н≥стерств, в≥домств, орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ по виконанню норм галузевих та рег≥ональних угод щодо
зменшенн¤ негативних насл≥дк≥в, ¤к≥†
в≥дбуваютьс¤ при зм≥н≥ форм власност≥.
ѕрофкомам п≥дприЇмств необх≥дно максимально користуватис¤ правами,
передбаченими законодавством, а у раз≥ необх≥дност≥ - звертатис¤ за допомогою
до профсп≥лкових орган≥в вищого р≥вн¤.
¬исловлюЇмо под¤ку вс≥м членським орган≥зац≥¤м, ¤к≥ над≥слали грунтовн≥
≥нформац≥њ.
”правл≥нн¤ з питань захисту економ≥чних
≥нтерес≥в член≥в профсп≥лок та розвитку
в≥тчизн¤ного виробництва апарату ‘ѕ”